Міжнародне співробітництво у розслідуванні злочинів в Даркнет (Darknet)

Abstract

У роботі розглянуто особливості міжнародного співробітництва у розслідуванні злочинів, що вчиняються з використанням Даркнету. Акцентовано увагу на тому, що стрімка цифровізація злочинності, використання технологій анонімізації, зашифрованих каналів звʼязку, прихованих доменів та конфіденційних криптовалют істотно ускладнюють процес виявлення, документування й доказування протиправної діяльності. Визначено основні технічні та процесуальні проблеми розслідування злочинів у Даркнеті, серед яких складність деанонімізації користувачів, транскордонний характер злочинної діяльності, проблеми юрисдикції, швидкоплинність цифрових доказів та відмінності національних законодавств щодо їх збирання і використання. Обґрунтовано, що ефективне розслідування таких злочинів неможливе виключно національними засобами та потребує оперативної міжнародної взаємодії, зокрема через канали Інтерполу, Європолу, спільні слідчі групи, механізми міжнародної правової допомоги та обмін цифровою інформацією в режимі реального часу. Зроблено висновок, що протидія злочинності в Даркнеті вимагає комплексного підходу, який поєднує цифрову криміналістику, аналіз криптовалютних транзакцій, OSINT–інструменти, спеціальні процесуальні механізми та удосконалені форми міжнародного співробітництва. The paper examines the specific features of international cooperation in the investigation of crimes committed through the Darknet. Particular attention is paid to the fact that the rapid digitalization of crime, the use of anonymization technologies, encrypted communication channels, hidden domains and privacy–oriented cryptocurrencies significantly complicate the detection, documentation and proof of illegal activity. The main technical and procedural problems of investigating Darknet crimes are identified, including the difficulty of user deanonymization, the cross–border nature of criminal activity, jurisdictional issues, the volatility of digital evidence and differences in national legislation concerning its collection and use. It is substantiated that the effective investigation of such crimes is impossible by national means alone and requires prompt international interaction, in particular through Interpol and Europol channels, joint investigation teams, mutual legal assistance mechanisms and real–time exchange of digital information. It is concluded that countering crime in the Darknet requires a comprehensive approach combining digital criminalistics, cryptocurrency transaction analysis, OSINT tools, special procedural mechanisms and improved forms of international cooperation.