Можливості використання штучного інтелекту в діяльності прокурора як процесуального керівника на завершальному етапі досудового розслідування

Abstract

У тезах досліджуються можливості використання технологій штучного інтелекту в діяльності прокурора як процесуального керівника на завершальному етапі досудового розслідування. На підставі положень КПК України, судово–слідчої практики та сучасних тенденцій цифровізації кримінального провадження аналізуються питання перевірки доказової бази, правильності правової кваліфікації дій підозрюваного, дотримання процесуальних строків і законності проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій. Особлива увага приділяється використанню аналітичної підтримки штучного інтелекту для виявлення процесуальних порушень, оцінки допустимості доказів, забезпечення права на захист та контролю дотримання прав людини відповідно до вимог Кримінально процесуального кодексу України і практики Європейського суду з прав людини. Обґрунтовується значення інтеграції сучасних інформаційно–аналітичних систем у діяльність прокурора для підвищення ефективності процесуального керівництва та якості публічного обвинувачення.

The theses examine the possibilities of using artificial intelligence technologies in the activities of a prosecutor as a procedural supervisor at the final stage of pre–trial investigation. The study considers the potential of modern information and analytical systems for verifying the completeness and relevance of the evidentiary base, the correctness of the legal qualification of the suspectʼs actions, compliance with procedural time limits, as well as the legality of investigative, search and covert investigative actions. Particular attention is paid to the role of artificial intelligence as an auxiliary tool for analytical support of the prosecutor in identifying procedural violations, assessing the admissibility of evidence, verifying the compliance of the indictment with the requirements of criminal procedural legislation and ensuring the individualʼs right to defence. It is emphasized that the use of artificial intelligence in criminal proceedings cannot replace the procedural decision of the prosecutor; however, it can improve the quality of legal analysis, the timeliness of response to violations and the effectiveness of preparing materials for further public prosecution in court. It is substantiated that the integration of digital technologies into prosecutorial activities should be carried out with due regard to the provisions of the Criminal Procedure Code of Ukraine, standards of admissibility of evidence, guarantees of human rights and the case law of the European Court of Human Rights. The conclusion is drawn that artificial intelligence may become an important means of increasing the effectiveness of procedural supervision, provided that the leading role of the prosecutor is preserved, algorithmic decisions remain transparent and automated decision–making on procedurally significant matters is not allowed without proper human control.