Конструкції квартирних прав у контексті питань, пов’язаних із модернізацією цивільного законодавства України

Abstract

У статті розглянуто низка питань, пов’язаних із конструкціями «квартирних прав». Автор зазначає подвійну природу «права на квартиру», яке є сукупністю особливих прав власності на квартиру та надає їх власнику одне з основних прав людини – право на житло. Метою роботи є розгляд прийнятних моделей «квартирних прав», відомих правовим системам континентального права, і порівняння їх із ситуацією, що склалася з цього питання в законодавстві України. Був використаний метод порівняльного правового дослідження. Автор робить такі висновки: 1. Ідея житлових майнових комплексів виникає на основі об’єднання технічних концепцій багатоквартирних будинків і спільної власності, відомих ще зі Стародавнього Риму. 2. Правова ідея встановлення спеціальних майнових прав відносно частин багатоповерхового будинку виникає у зв’язку з необхідністю визнання прав на ізольовані приміщення, особливо квартири, у виняток загального принципу superficies solo cedit. 3. Завдання розробки прийнятної конструкції щодо комплексу прав, які виникають у зв’язку з визнанням квартир та інших ізольованих приміщень об’єктами прав може бути вирішена з урахуванням досвіду європейських юрисдикцій: шляхом визнання таких приміщень в якості цільових об’єктів права власності з поширенням режиму спільної власності на земельну ділянку або шляхом визнання ізольованих приміщень об’єктами ексклюзивного права осіб на проживання, яке визнається компонентом часткової власності. 4. Визнання квартир як об’єктів майнових прав в силу їх цільового призначення виключає розширення правового режиму абсолютних майнових прав на них. 5. Аналіз чинного законодавства України дає підстави вважати ситуацію, модель відносин, які виникають між власниками квартир у багатоквартирних будинках, далекою від ідеальної і здебільшого не продуманою. 6. Закріплення конструкцій «квартирних прав» у чинному законодавстві має здійснюватися з урахуванням того факту, що житлові приміщення слід розглядати в якості меріторних благ.

The issue is devoted to considering a range of issues related to the juridical construction of property rights to apartments . The author notes the ambivalent nature of “apartment rights”, which, on the one hand, are a set of special property rights to an apartment, and on the other, give their holder one of the basic human rights – the right to housing. The aim of this work is to consider the designs of apartment rights known in foreign legal systems of Continental law and compare them with the situation that has developed on this issue in the legislation of Ukraine. Accordingly, the author, when considering a set of issues highlighted in this paper, using the comparative legal research method. The author draws the following conclusions: 1. The idea of residential property complexes arises on the basis of combining the technical concepts of apartment buildings and joint property, known even to Ancient Rome. 2. The legal idea of storey building ownership with the exception of the general rule superficies solo cedit arises in connection with the need to recognize the rights of isolated premises, especially apartments. 3. The task of creating an acceptable design for the complex of property rights arising in connection with the recognition of apartments and other isolated premises is solved by European jurisdictions or by recognizing such premises as target objects of property rights with the spread of the common ownership regime to the land plot, or by recognizing isolated premises as objects of rights (exclusive property right of persons to reside), which are recognized as components of shared ownership. 4. The recognition of apartments as objects of property rights, by virtue of their intended purpose, excludes the extension of the legal regime of absolute property rights to them. 5. An analysis of the current legislation of Ukraine gives grounds to consider the set model of relations of apartment owners in apartment buildings as far from perfect and largely ill-conceived. 6. The fixing of the “housing rights” structures in the current legislation should be carried out taking into account the fact that residential premises should be considered as measurable benefits. as merit goods.