Теоретичні питання безтитульного володіння упродовж перебігу набувальної давності

Abstract

Робота присвячена науковому дослідженню актуального питання правового статусу добросовісного набувача чужої речі в період, доки він здійснює давнісне володіння в межах набувального строку. Автор детально аналізує наукову полеміку щодо того, є нетитульне володіння фактичним станом чи суб’єктивним правом. На користь кожного з цих підходів у літературі висловлені думки поважних вчених. Зазначається, що питання отримало ще більшої актуальності та гостроти, враховуючи відновлення цивільного інституту набувальної давності. Натепер наукові концепції почали ґрунтувалися на правовій регламентації описуваного явища в нормах чинного законодавства. З огляду на це все більш очевидним стає факт, що здійснювати володіння не титульний набувач може лише в межах свого суб’єктивного права навіть попри бажання та волю власника майна. Це підтверджується запровадженням (на жаль, поки що декларативним) і правової можливості захисту такого права у випадку вимушеної втрати володіння. Автор статті також дотримується цієї юридичної позиції. У статті вказано на непослідовність і кволість законодавця, який не надає задекларованому ним праву реального практичного механізму втілення. В той же час реальні правовідносини за наявності протилежних інтересів неволодіючого власника і володіючого добросовісного окупанта часто опиняються в тупиковій ситуації. За таких обставин єдино продуктивним є цивілістичний посил, згідно з яким чинні правові акти покликані регулювати не якесь абстрактно існуюче, випадкове явище, об’єктивний стан матерії, а конкретний соціально допустимий рівень взаємодій, які хоча і виникли всупереч праву, але з огляду на їхню специфіку заслуговують на нормативну забезпеченість та охорону. Тобто, має бути забезпечений дієвий інструментарій здійснення та захисту суб’єктивного права на давнісне володіння чужим майном. Автор вбачає вирішення цього питання у площині запровадження конкретного механізму посесорного захисту такого володіння. При цьому має враховуватися, що позовне домагання може виникати лише при порушенні певного суб’єктивного права, у цьому випадку – речового. Отримавши нове речове право, володілець набуває не тільки можливість безпосереднього фізичного тримання речі, а й певну міру майнової влади, він має право відбивати зазіхання на своє володіння третіх осіб і навіть власника.

The work is devoted to the scientific research of the actual question of the legal status of a bona fide acquirer of another’s thing during the period when he exercises the ancient possession within the period of acquisition. The author thoroughly analyzes the scientific controversy of the controversy as to whether he has a non-titular possession of fact or subjective law. For the benefit of each of these approaches, the opinions of distinguished scientists have been expressed in the literature. It is noted that the issue has become even more urgent and acute, given the restoration of the civilian institution of limitation. At present, scientific concepts have begun to be based on the legal regulation of the phenomenon described in the rules of current law. In view of this, it is becoming increasingly apparent that a non-title acquirer can only exercise possession within the limits of his subjective right, even with the wishes and will of the property owner. This is confirmed by the introduction (unfortunately, as yet declarative) and the legal possibility of protecting such a right in case of forced loss of ownership. The author of this work is also in this legal position. Meanwhile, the article notes the inconsistency and weakness of the legislator, which does not give him the right to a real practical mechanism of implementation. At the same time, real legal relationships in the presence of opposing interests of the non-possessing owner and possessing a bona fide occupier often find themselves in a deadlock. In such circumstances, the only civilian message seems to be productive, according to which valid legal acts are intended to regulate not some abstractly existing, accidental phenomenon, objective state of matter, but a specific socially acceptable level of interactions, which, although arising out of law, in view of their specificity deserve regulatory support and protection. That is, an effective toolkit should be provided for the exercise and protection of the subjective right to antiquity of another’s property. The author sees the solution of this issue in the field of introduction of a specific mechanism of seizure protection of such possession. It should be borne in mind that a claim can only arise in violation of a certain subjective right, in this case – a real one. Having obtained a new real right, the owner acquires not only the possibility of direct physical possession of the thing, but also a certain measure of property power, he has the right to repel the encroachment on his possession of third parties and even the owner.