Захист персональних даних у сфері медичної таємниці: історична та сучасна практика судів США, Європейського Суду з прав людини та деяких країн континентальної Європи

Abstract

Стаття присвячена розгляду судової практики ЄСПЛ, Сполучених Штатів, Америки, Англії та декількох країн Континентальної Європи у сфері медичної таємниці, як одного з численних аспектів захисту конфіденційності даних позивача, даних про його стан здоров’я, історію хвороби та суміжну інформацію. Медична таємниця є багатогранним поняттям, оскільки включає в себе варіацію позовів, які виникають як у разі розголошення даних про стан здоров’я позивача, так і стосовно допустимості використання свідчень лікарів у цивільному та кримінальному процесі в якості доказів, що часто обмежується законодавством та прецедентним правом як у англо-саксонській, так і континентальній правовій сім’ї. Вартує уваги і дослідження історичного розвитку цього поняття в практиці судів, яка є порівняно незначною на фоні інших аспектів медичного права, як, скажімо, медична халатність, або інформована згода на інвазивне лікування; тому, автор у статті наводить ряд вінтажних судових процесів, що зіграли чималу роль у формуванні сучасної практики судів у сфері медичної таємниці. Впродовж останніх двох десятиліть, Європейський суд з прав людини виніс ряд рішень по справах, що стосуються розголошення даних про стан здоров’я позивача третім особам або в ЗМІ чи науковій літературі (Biriuk v. Lithuania та Societe Plon v. France), допустимості використання цих даних в якості доказів на кримінальному процесі (рішення по справі Z v. Finland 1995 р.), а також вторинних концептів медичної таємниці, або “l’accouchement sous le secret” (право на анонімні пологи), відображенням яких є рішення Європейського Суду у рішеннях по справах Odievre v. France (2003 р.) та Godelli v. Italy (2012 р.). Тому виникає питання вивчення практики цих судів та її систематизації, а також вивчення її історичного розвитку, що і спробував описати автор у статті. Окрім цього, у статті систематизовано визначення «даних про стан здоров’я» позивача та опис і розвиток концепції «права на анонімні пологи», як в історичній, так і в сучасній практиці судів кінця XX та початку XXI століття.

Статья посвящена рассмотрению судебной практики ЕСПЧ, США, Америки, Англии и нескольких стран Континентальной Европы в сфере медицинской тайны, как одного из многочисленных аспектов защиты конфиденциальности данных истца, данных о его состоянии здоровья, историю болезни и смежную информацию. Медицинская тайна является многогранным понятием, поскольку включает в себя вариацию исков, которые возникают как в случае разглашения данных о состоянии здоровья истца, так и в отношении допустимости использование свидетельств врачей в гражданском и уголовном процессе в качестве доказательств, часто ограничивается законодательством и прецедентным правом как в англо-саксонской, так и континентальной правовой семьи. Стоит внимания и исследования исторического развития этого понятия в практике судов, которая является сравнительно незначительной на фоне других аспектов медицинского права, как, скажем, медицинская халатность, или информированное согласие на инвазивное лечение; поэтому, автор в статье приводит ряд винтажных судебных процессов, сыгравших немалую роль в формировании современной практики судов в сфере медицинской тайны. В течение последних двух десятилетий, Европейский суд по правам человека вынес ряд решений по делам, касающимся разглашения данных о состоянии здоровья истца третьим лицам или в СМИ или научной литературе (Biriuk v. Lithuania и Societe Plon v. France), допустимости использования этих данных в качестве доказательств в уголовном процессе (решение по делу Z v. Finland 1995 ), а также вторичных концептов медицинской тайны, или "l'accouchement sous le secret" (право на анонимные роды), отражением которых является решение Европейского Суда в решениях по делам Odievre v. France (2003г.) И Godelli v. Italy (2012 г.). Поэтому возникает вопрос изучения практики этих судов и ее систематизации, а также изучение ее исторического развития, что и попытался описать автор в статье. Кроме этого, в статье систематизированы определение «данных о состоянии здоровья» истца и описание и развитие концепции «права на анонимные роды», как в исторической, так и в современной практике судов конца XX и начала XXI века.

The abovegiven paper is devoted to medical confidentiality jurisprudence of the European Court of Human Rights, United States of America as well as selected Contintental Europe states. Medical secrecy is one of various plaintiff’s data privacy aspects – namely, his data concerning the state of health, the ailment history as well as related information. Medical confidentiality is quite a multidimensional concept as it involves a variety of lawsuits which arise from plaintiff’s health data revelations or concerning the admissibility of physician’s testimony (so called patient-physician privilege) in civil and criminal actions as evidence, which is frequently constrained by legislation and jurisprudence in both continental and common law legal systems. The historical traces of medical confidentiality in case law are of particular value as the amount of existing jurisprudence is quite little in comparison with other aspects of medical malpractice law, as, for instance, medical negligence or informed consent for invasive treatment. For the aforegiven reason, the author gives a description of a number of vintage trials which played a substantial role in the formation of the contemporary medical confidentiality jurisprudence. The European Court of Human Rights has adjudicated several decisions concerning revelations of plaintiff’s health data in the mass-media, or scientific literature (Biriuk v. Lithuania and Societe Plon v. France), the admissibility of using the plaintiff’s health data at a criminal trial (Z v. Finland trial), and a secondary medical confidentiality concept “l’accouchement sous le secret” (or “anonymous childbirth”), which are reflected by the European Court’s judgments in Odievre v. France (2003) and Godelli v. Italy (2012). Thus, there is a necessity to investigate on the said courts’ jurisprudence and to systemize it, and to explore it’s historical background. So, the author strives to cover the announced issues in the paper. Apart from the abovestated, the article embraces such aspects, as the systematization of the definition of “health data”, as well as the description and the evolvement of “anonymous childbirth” concept in the historical and modern case law of late XX – and early XXI century.