Проблеми кваліфікації незаконних дій народних депутатів за ст. 364 Кримінального кодексу України

Abstract

Питання визначення суб’єктів корупційних кримінальних правопорушень має вирішальне значення для встановлення в певному діянні ознак складу злочину та належності цього злочину до корупційних. Спеціальні суб’єкти корупційних правопорушень у публічному секторі управління, котрі є службовими особами й наділені публічними (державними) функціями, в яких реалізується державна чи муніципальна влада, викликають особливе зацікавлення для науковців та юристів-практиків, оскільки вчинені ними злочини становлять підвищену, порівняно з іншими службовими злочинами, суспільну небезпеку. Незважаючи на прискіпливу увагу науковців, питання, пов’язані з визначенням змісту поняття «службова особа», залишаються дискусійними та викликають труднощі під час кримінально-правової кваліфікації злочинів, пов’язаних зі зловживанням службовим становищем або владою. Метою статті є аналіз кола повноважень народних депутатів України як представників народу в парламенті – Верховній раді України, з огляду на наявність установлених законом підстав для віднесення їх до службових осіб, визначення яких надане в п.п. 1 і 2 прим. до ст. 364 КК, та притягнення їх до кримінальної відповідальності за зловживання владою або службовим становищем. Системний аналіз чинного законодавства вказує на те, що окремий народний депутат України не має владних повноважень ані у Верховній Раді Україні, ані у відносинах з іншими суб’єктами, оскільки не наділений правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, а також приймати будь-які рішення, обов’язкові для виконання юридичними чи фізичними особами. Унаслідок дослідження автор дійшов висновку про неможливість визнання народного депутата службовою особою в розумінні прим. до ст. 364 КК, оскільки він не належить до суб’єктів владних повноважень, не наділений владними управлінськими функціями, а характер його взаємодії у процесі виконання повноважень представника народу України в парламенті та у відносинах з іншими суб’єктами не передбачає можливості впливу на інших осіб з огляду на відсутність відносин, які б характеризувались службовою залежністю від нього інших суб’єктів.

Вопрос определения субъектов коррупционных уголовных преступлений имеет решающее значение для установления в определенном деянии признаков состава преступления и принадлежности этого преступления к коррупционным. Специальные субъекты коррупционных правонарушений в публичном секторе управления, которые являются должностными лицами и наделены публичными (государственными) функциями, в которых реализуется государственная или муниципальная власть, вызывают особый интерес для ученых и юристов, поскольку совершенные ими преступления представляют повышенную по сравнению с другими служебными преступлениями, общественную опасность. Несмотря на пристальное внимание ученых, вопросы, связанные с определением содержания понятия «должностное лицо», остаются дискуссионными и вызывают трудности при уголовно-правовой квалификации преступлений, связанных со злоупотреблением служебным положением или властью. Целью статьи является анализ круга полномочий народных депутатов Украины как представителей народа в парламенте - Верховной Раде Украины, учитывая наличие установленных законом оснований для отнесения их к должностным лицам, определение которых предоставлено в п.п. 1 и 2 ст. 364 УК, и привлечения их к уголовной ответственности за злоупотребление властью или служебным положением. Системный анализ действующего законодательства указывает на то, что отдельный народный депутат Украины не имеет властных полномочий ни в Верховной Раде Украины, ни в отношениях с другими субъектами, поскольку не наделен правом в пределах своей компетенции предъявлять требования, а также принимать любые решения, обязательные для исполнения юридическими или физическими лицами. В результате исследования автор пришел к выводу о невозможности признания народного депутата служебной лицом в понимании прим. ст. 364 УК, поскольку он не относится к субъектам властных полномочий, не наделен властными управленческими функциями, а характер его взаимодействия в процессе выполнения полномочий представителя народа Украины в парламенте и в отношениях с другими субъектами не предусматривает возможности влияния на других лиц ввиду отсутствия отношений, которые характеризовались служебной зависимости от него других субъектов.

The issue of determining the subjects of corruption criminal offenses is crucial for establishing in a particular act the characteristics of the crime and the affiliation of this crime to corruption. Special subjects of corruption offenses in the public sector of government, which are officials and endowed with public (state) functions, in which state or municipal power is exercised, are of special interest to scholars and legal practitioners, as their crimes are higher than other official ones. Сrimes of public danger. Despite the meticulous attention of scholars, issues related to the definition of the term “official” remain controversial and cause difficulties in the criminal law classification of crimes related to abuse of office or power. The purpose of the article is to analyze the range of powers of people’s deputies of Ukraine as repre- sentatives of the people in parliament – the Verkhovna Rada of Ukraine, given the existence of statutory grounds for classifying them as officials, the definition of which is given in paragraphs 1 and 2 of Art. 364 of the Criminal Code, and bringing them to criminal responsibility for abuse of power or official position. A systematic analysis of the current legislation indicates that an individual People’s Deputy of Ukraine has no authority either in the Verkhovna Rada of Ukraine or in relations with other entities, as he is not empowered to make demands and make any decisions within his competence, mandatory for legal or natural persons. As a result of research the author came to a conclusion about impossibility of recognition of the People’s Deputy as official in understanding of the note to Art. 364 of the Criminal Code, as it does not belong to the subjects of power, is not endowed with power management functions, and the nature of its interaction in the process of performing the powers of the representative of the people of Ukraine in parliament and in relations with other subjects, does not given the lack of relationships that would be characterized by official dependence on him of other entities.