Односторонній акт обіцянки у міжнародному праві та його застосування у практиці держав

Abstract

В статті автор робить висновок про те, що використання державами обіцянки стає дедалі поширенішим засобом ведення зовнішньополітичної діяльності держав. Утворення міжнародно-правового зобов’язання за допомогою інституту обіцянки має низку переваг порівняно з іншими нормотворчими інструментами. Використання державою обіцянки виступає зручним альтернативним способом породження зобов’язань у випадках, коли держава не може або не бажає пов’язувати себе зобов’язаннями договірного характеру. Проголошення обумовлених обіцянок може підштовхнути інші держави до взяття на себе аналогічних зобов’язань. Окремі з таких обіцянок утворюють важливі юридичні гарантії у сфері міжнародної безпеки. Застосування обіцянки може сприяти у розв’язанні міждержавних суперечностей, дозволяє набагато оперативніше вирішувати ті чи інші практичні питання у порівнянні з договірним процесом.