Становлення нормативних та інституційних засад забезпечення захисту прав жінок в умовах збройних конфліктів у ХІХ – першій половині ХХ століття

Abstract

Згідно з нормами міжнародного права у ХІХ – першій половині ХХ століття питання захисту жінок в умовах збройних конфліктів розв’язувалось крізь призму гендерної нейтральності, тобто шляхом прийняття конвенцій, які надавали їм загальний охоронний статус. Спеціальний захист було започатковано лише у 1929 році Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими, яка заразом також уперше передбачила і захист жінок-комбатантів. Водночас вирішальну роль у кодифікації правових положень, що стосувались захисту жінок під час війни у зазначений період, відіграли міжнародні конференції Женевського та Гаазького формату.