Право підозрюваного, обвинуваченого мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту: теорія і практика реалізації у кримінальному провадженні України

Abstract

Дисертацію присвячено дослідженню права підозрюваного, обвинуваченого мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту, в розрізі європейських стандартів з прицілом на особливості реалізації даного права в кримінальному провадженні України.

З позицій усталеної прецедентної практики ЄСПЛ встановлено зміст права сторони захисту на достатній час та права на достатні можливості для підготовки позиції у справі шляхом виокремлення складових / аспектів вказаних прав, визначення умов, за яких ці права вважатимуться дотриманими. Визначено наступні аспекти (складові) права на достатній час для підготовки стороною захисту позиції у справі:

- право бути вчасно поінформованим про природу та причину обвинувачення, зміну обвинувачення, нові обставини у справі, в т.ч. подання стороною обвинувачення додаткових доказів;

- вчасно отримувати правничу допомогу та допомогу перекладача, мати достатньо часу для зустрічей та комунікації із захисником;

- вчасно отримати доступ до матеріалів справи та мати достатній час для ознайомлення з ними, підготовки нотатків та фотокопій, обговорення їх із захисником;

- мати достатньо часу для залучення свідків, отримання експертних висновків;

- мати достатньо часу для вивчення повного тексту судового рішення з метою підготовки позиції для його оскарження у судах вищих інстанцій та бути поінформованим про строки для його оскарження.

Своєю чергою, «Компонентами / аспектами» права на достатні можливості для підозрюваного, обвинуваченого з метою підготовки ефективного захисту є:

- можливість підозрюваного, обвинуваченого віч-на-віч з дотриманням правил конфіденційності зустрічатися, радитись, готувати позицію захисту зі своїми захисниками. При цьому, задля ефективного захисту кількість зустрічей не може бути обмеженою та носити «дозвільний» характер на кшталт видачі перепусток зі сторони правоохоронців;

- можливість безперебійного конфіденційного листування із захисником без втручання та нагляду зі сторони правоохоронців;

- можливість просити заміни захисника у випадку його неефективності або ж абсентеїзму. У разі заміни захисника мати достатню можливість комунікації з ним для вироблення позиції захисту. У разі призначення захисника державою, повинна бути врахована реальна можливість такого захисника повноцінно брати участь у справі;

- можливість захисника максимально активно брати участь у проведенні процесуальних дій, коментувати, заперечувати, скаржитись на дії представників органів, що проводять досудове розслідування, клопотати про перенесення судового засідання у разі наявності на те вагомих підстав. Додатково захиснику повинна надаватись реальна / не ілюзорна можливість взяти участь у судовому засіданні із врахуванням зі сторони судових органів його завантаженості / щільності графіку роботи;

- можливість підозрюваного, обвинуваченого бути не лише присутнім в судовому засідання, але й брати в ньому участь та слідкувати за судовим розглядом, можливість ознайомитись під час судового засідання з матеріалами, які демонструються. При цьому, заходи на кшталт утримання обвинуваченого із застосуванням скляного бар’єру, що значною мірою впливає на комунікацію із захисником та можливість користування нотатками повинні бути детально обґрунтовані та виправдані, із застосуванням компенсаційних заходів зі сторони держави;

- належні умови утримання, які б дозволяли обвинуваченому концентруватися, не зазнавати перевтоми та застосовувати розумову спритність при захисті своєї позиції;

- право на отримання та використання у судовому процесі альтернативного експертного висновку в разі наявності на те вагомим підстав. Можливості впливати на вибір особи експерта, брати участь у проведенні експертизи та допиті експерта;

- забезпечення доступу та права на ознайомлення із матеріалами провадження на усіх його етапах.

В кожній із цих складових «присутні» елементи прав сторони захисту, які передбачені ст. 6 Конвенції та є взаємопов’язаними.

Визначено ступінь та характер відображення європейських стандартів дотримання права на достатній час та права на достатні можливості у нормах національного законодавства, зокрема, аргументовано, що незважаючи на декларування у законодавстві ряду важливих положень, які направлені на гарантування прав сторони захисту та відповідають європейським стандартам, передбаченим Конвенцією та виробленим ЄСПЛ, є нагальна потреба в удосконаленні як положень КПК України, так і суттєвій роботі правозастосовного характеру.

Запропоновано доповнити ч. 10 ст. 290 КПК України умовами, які повинні враховуватись слідчим суддею при розгляді клопотання про встановлення строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, розширивши існуючі критерії (обсяг та складність матеріалів, умови доступу). Пропонується щонайменше додатково регламентувати наступні умови:

- дотримання порядку відкриття слідчим, прокурором матеріалів для ознайомлення;

- здійснення відкриття слідчим, прокурором матеріалів для ознайомлення в межах строку досудового розслідування;

- суворість ймовірного покарання;

- особові дані підозрюваного: вік, освіта, професія, стан здоров’я, здатність до сприйняття складної та об’ємної інформації, обставини особистого життєвого укладу підозрюваного та захисника;

- застосований запобіжний захід;

- наявність / заміна захисника, завантаженість захисника та графік його роботи;

- факт, строк та умови тримання під вартою, здатність захисника дістатися місця утримання його підзахисного;

- кількість підозрюваних, які аналогічно потребують доступу до матеріалів досудового розслідування;

- поведінка учасників ознайомлення та слідчого, прокурора;

- інші підстави, які об’єктивно унеможливлюють ознайомлення в запропоновані слідчим, прокурором строки (зокрема, пандемія, карантинні обмеження, обмеження руху транспорту тощо).

З метою дотримання європейських стандартів забезпечення права підозрюваного, обвинуваченого, його захисника мати можливості в частині безперешкодного доступу та ознайомлення із результатами та протоколами НСРД, необхідними для підготовки захисту, запропоновано внести зміни та доповнення до ч. 1 ст. 255 та ч. 5 ст. 290 КПК України.

Виокремлено за допомогою комплексного аналізу рішень ЄСПЛ умови (критерії), які повинні враховуватись слідчими суддями, суддями при визначенні питання щодо можливості / доцільності надання стороною обвинувачення доступу та права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, які сторона обвинувачення не вбачає за необхідне надати стороні захисту та притримується позиції щодо обмеження таких матеріалів для сторони захисту. До таких умов віднесено:

- за загальним правилом стороні захисту повинен бути наданий доступ до усіх матеріалів кримінального провадження з метою підготовки позиції захисту у справі, обмеження можуть бути виправдані у надзвичайно виняткових випадках і ні в якому разі не повинні вважатись звичною практикою;

- стороні захисту повинна надаватися можливість доступу не лише до доказів, що безпосередньо стосуються фактичних обставин справи, але й інших доказів, які можуть стосуватися прийнятності, достовірності й повноти перших;

- обмежувальний захід, що застосовується, не повинен обмежувати або зменшувати доступ до інформації, наданої особі таким чином, або в такій мірі, яка б суттєво зменшувала сутність права; обмеження повинно бути строго необхідним;

- конкуруючі інтереси, такі як національна безпека, або необхідність захисту свідків, які піддаються ризику репресій, або збереження секретних методів розслідування злочину повинні бути оцінені (зважені) щодо прав підозрюваного, обвинуваченого. Слідчий суддя, суд повинні оцінити реальну загрозу вказаним конкуруючим інтересам;

- в деяких випадках право на доступ може бути обмежено шляхом приховування певних доказів від сторони захисту з метою захисту основних прав іншої особи або захисту важливих суспільних інтересів;

- cлідчий суддя, суд повинні встановити легітимність та обґрунтованість / виправданість застосування обмежувального заходу;

- при оцінці необхідності будь-якого обмеження обвинуваченому повинен бути забезпечений справедливий судовий розгляд, а тому будь-які труднощі, викликані обмеженням прав захисту, повинні бути належним чином компенсовані (врівноважені) адекватними процесуальними гарантіями;

- обмеження повинно буде пропорційне меті, яку очікується досягти;

- стороні захисту повинна надаватись можливість доступу та ознайомлення із матеріалами, що можуть виправдати обвинуваченого або зменшити обсяг обвинувачення, або сприяти пом’якшенню покарання. В разі строгої необхідності у обмеженні повинен встановлюватись баланс між публічним інтересом, необхідністю збереження у таємниці відомостей щодо факту, методів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, осіб, які їх проводять та осіб, які залучалися до їх проведення, інформації, отриманої в результаті їх проведення, та правом підозрюваного, його захисника мати можливості, необхідні для підготовки захисту;

- протягом усього розгляду справи слідчий суддя, суд повинен мати змогу та активно реалізовувати таке повноваження щодо оцінки нерозкриття інформації у розрізі справедливості такого обмеження; оцінці підлягає етап досудового розслідування, на якому потенційно може застосовуватись обмеження, запропонована стороною обвинувачення тривалість обмеження; оцінці підлягає чи пізнє ознайомлення стороною захисту дозволить повноцінно реалізувати право, передбачене ст. 6(3)b Конвенції; суд повинен оцінювати ступінь значення для сторони захисту приховуваної інформації як до, так і в ході судового розгляду;

- cлідчий суддя, суд повинні оцінити наскільки потенційне обмеження для захисту буде відповідати належним процесуальним гарантіям і чи буде виправданим законними інтересами та чи може таке обмеження перешкодити обвинуваченому обґрунтувати свою позицію захисту;

- повинно оцінюватись наскільки кожен із конфіденційних матеріалів зможе допомогти стороні захисту в підготовці позиції у справі; cлідчий суддя, суд повинні брати до уваги як зміст секретних доказів, так і враховувати характер справи;

- врахуванню підлягає чи обвинувачення потенційно може бути обґрунтоване матеріалами, до яких планується обмежити доступ, та в якій мірі такі матеріали можуть бути використані стороною обвинувачення в суді;

- чи бере сторона захисту участь у вирішенні питання щодо обмеження наскільки це можливо з урахуванням чутливості матеріалів, чи повідомлена вона належним чином стосовно такого права;

- при вирішенні питання повинен враховуватись об’єм та зміст наданих стороні захисту матеріалів для ознайомлення, можливість робити заяви і брати участь в процесуальних діях, наскільки це було можливо без розкриття відповідних матеріалів.

Шляхом аналізу значної кількості рішень ЄСПЛ удосконалено підхід щодо розуміння кореляції права на захист, права на достатній час та можливості, права на справедливий судовий розгляд, принципу рівності сторін та змагальності.

Підтверджено необхідність встановлення змагальної процедури вирішення питання щодо матеріалів, ознайомлення з якими може бути обмежене на певному етапі досудового розслідування та запропоновано встановити критерії (умови) обмеження ознайомлення в порядку ст. 221 КПК України. Підтримано точку зору щодо необхідності встановлення переліку документів, які обов’язково (щонайменше) мають надаватися стороні захисту для ознайомлення в порядку ст. 221 КПК України.

Охарактеризовано необхідність гарантування особі, яка набула статусу підозрюваного, достатнього часу для підготовки захисту після повідомлення про підозру до моменту надання доступу до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.

З метою урівноваження права сторони захисту та сторони обвинувачення в частині продовження строку досудового розслідування слідчим суддею, запропоновано доповнити норми 295 та 295-1 КПК України положенням, що в разі невручення підозрюваному та його захиснику копії такого клопотання в порядку, визначеному статтею 295 КПК України, прокурор, слідчий суддя при розгляді клопотання відмовляє у задоволенні клопотання та продовженні строку досудового розслідування.

Запропоновано законодавчо закріпити положення, яке б напряму вказувало, що розумні строки повинні бути збалансованими щодо часу, необхідного підозрюваному, обвинуваченому для підготовки свого захисту.