Евристичні можливості категорії маргінальності в суспільно-політичному дискурсі

Abstract

Досліджується інтерпретація поняття «маргінальне» в аналізі трансформаційних процесів у суспільстві. Акцентується увага на формуванні сучасного дискурсу маргінальності в контексті вивчення механізмів динаміки основних соціальних інститутів. Вихідним принципом вважається тотальність природи маргінальності, яка виникає не тільки в переломні періоди життя суспільства, а супроводжує функціонування всіх державних режимів і всіх соціальних рівнів. З’ясовано, що характеристика маргінальності як нейтрального феномену, який фіксує становище «на межі», піднімає проблему свободи вибору і природи творчості в усіх сферах суспільного життя. Маргінальність дозволяє рухатися від старого до нового, оскільки соціальні системи схильні до постійних деформацій, що виявляються в економічних, соціальних та культурних сферах. Аналіз понять «маргінальна особистість» та «маргінальна ситуація» дав можливість розглянути маргінальність як своєрідну форму прояву життєвих ресурсів людини.

Исследуется интерпретация понятия «маргинальное» в анализе трансформационных процессов в обществе. Акцентируется внимание на формировании современного дискурса маргинальности в контексте изучения механизмов динамики основных социальных институтов. Исходным принципом принимается тотальность природы маргинальности, так как она возникает не только на переломных этапах жизни общества, но присуща всем государственным режимам и присутствует на всех «этажах» социума. Выяснено, что характеристика маргинальности как нейтрального феномена, который фиксирует пограничное состояние, поднимает проблему свободы выбора и природы творчества во всех сферах жизни общества. Маргинальность позволяет двигаться от старого к новому, поскольку социальные системы подвержены постоянным деформациям, проявляющимся в экономических, социальных и культурных сферах. Анализ понятий «маргинальная личность» и «маргинальная ситуация» дал возможность рассмотреть маргинальность как своеобразную форму проявления жизненных ресурсов человека.

We investigate the interpretation of the concept of «marginal» in the analysis of transformation processes in the society. Attention is focused on the formation of the modern discourse of marginality in the context of the study of mechanisms dynamics of basic social institutions. The starting principle is considered the totality marginality of nature that occurs not only in the critical periods of life, and accompanies the operation of all public modes and all social levels. It was found that the characteristics of marginality as a neutral phenomenon that captures the situation «on the brink», raises the issue of freedom of choice and the nature of creativity in all spheres of public life. Marginality allows you to move from the old to the new as social systems are prone to permanent deformation, manifested in economic, social and cultural spheres. Analysis of the concepts of «marginal person» and «marginal situation» given the opportunity to review marginality as a form of manifestation of the human vital resources.