Механизмы применения мер реагирования в сфере государственного контроля: проблемы и перспективы

Abstract

В данной статье раскрывается предметная сторона закрепленных в 2013 году порядков применения мер реагирования в сфере государственного контроля – на основании постановления административного суда; с последующим подтверждением административным судом. На примере государственных инспекций освещается непоследовательность правоприменительной практики относительно распространения первого механизма на корригирующие мероприятия в рамках рыночного надзора, и отдельные случаи приостановления хозяйственной деятельности. Анализируются перспективы правового регулирования, организационные и теоретические проблемы, обусловленны внедрением, дальнейшим расширением участия суда в реагировании на выявленные при «обратной связи» нарушения.

This article is dedicated to the objective side of established in 2013 orders of application of measures of reaction in the sphere of state control – under administrative court decision, which must be confirmed by administrative court. On the example of state inspections, the incoherence of enforcement practice concerning extension the first mechanism on the corrective actions within the framework of market supervision, and special cases of economic activity suspension are elucidated. The prospects of legal regulation, organizational and theoretical problems, which were conditioned by introduction and extension of court involvement in reaction to the violations detected during «feedback» are analyzed.

У цій статті розкривається предметна сторона закріплених у 2013 році порядків застосування заходів реагування на сфері державного контролю – на підставі ухвали адміністративного суду; з наступним підтвердженням адміністративним судом. На прикладі державних інспекцій висвітлюється непослідовність правозастосовної практики щодо поширення першого механізму на заходи, що коригують, в рамках ринкового нагляду, та окремі випадки зупинення господарської діяльності. Аналізуються перспективи правового регулювання, організаційні та теоретичні проблеми, зумовлені впровадженням, подальшим розширенням участі суду у реагуванні на виявлені при «зворотному зв'язку» порушення.