Адвокатська діяльність як об’єкт кримінологічного вивчення
Loading...
Date
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
Одеса
Abstract
Дисертація є самостійною завершеною науковою працею, у якій проведено
комплексне дослідження кримінологічних аспектів адвокатської діяльності.
У дослідженні встановлено, що на дисертаційному та монографічному
рівнях проблема кримінологічного вивчення адвокатської діяльності не
отримала вирішення, а наявні дослідження стосуються кримінально-правових
та криміналістичних аспектів протидії кримінальним правопорушенням,
передбаченим статтями 397-400 КК України, і об’єктивно не охоплюють
більшість актуальних аспектів досліджуваного питання. Також виявлено
відсутність єдиних підходів до визначення стратегії і тактики запобігання
кримінальним правопорушенням у сфері адвокатської діяльності.
Констатовано, що адвокатська діяльність, будучи однією з найважливіших
складових механізму забезпечення прав і свобод людини, за несприятливих
умов піддається впливу різноманітних криміногенних факторів, тобто
криміналізується. Відштовхуючись від кримінологічного розуміння цього
терміну, криміналізація адвокатської діяльності розглядається в якості процесу
проникнення злочинних форм поведінки в сферу надання професійної
правничої допомоги.
У дисертації вперше сформульовано поняття злочинності у сфері
адвокатської діяльності та надано кримінологічну класифікацію кримінальних
правопорушень, що її складають.
З урахуванням традиційного доктринального підходу до розуміння
категорії злочинності, а також нормативного визначення адвокатської
діяльності, злочинність у сфері адвокатської діяльності визначено в якості
системи кримінальних правопорушень, що посягають на встановлений законом
порядок здійснення професійної діяльності із захисту, представництва та
надання інших видів правничої допомоги клієнтам.
Обґрунтовано, що досліджуваний сегмент злочинності, хоча і не має
значної питомої ваги у її структурі, характеризуються підвищеною суспільною
небезпекою, посягаючи на інституційні гарантії здійснення правосуддя,
принципи змагальності сторін та забезпечення права на професійну правничу
допомогу.
Наряду з вищевказаним, встановлено, що найбільш криміналізованою є
сфера адвокатської діяльності, пов’язана із захистом підозрюваних і
обвинувачених у кримінальному провадженні. Зазначене підтверджується як
даними правоохоронної та судової практики, так і результатами опитування
самих адвокатів.
Ураховуючи принципову дуальність проблеми криміналізації адвокатської
діяльності, серед кримінальних правопорушень у сфері адвокатської діяльності
виділено дві окремі категорії: 1) кримінальні правопорушення проти
адвокатської діяльності, тобто кримінальні правопорушення, що порушують
гарантії професійної адвокатської діяльності та перешкоджають наданню
адвокатами правничої допомоги; 2) кримінальні правопорушення, вчинювані
адвокатами у сфері адвокатської діяльності, тобто під час та у зв’язку зі
здійсненням захисту, представництва та надання інших видів правничої
допомоги клієнту.
У свою чергу, у масиві кримінальних правопорушень адвокатів
виокремлено: 1) кримінальні правопорушення, які вчиняються адвокатами
щодо своїх клієнтів; 2) кримінальні правопорушення, які вчиняються
адвокатами в інтересах клієнтів з використанням протиправних методів.
Результати проведеного дослідження підтвердили як високу латентність
кримінальних правопорушень проти адвокатської діяльності, так і вкрай низьку
ефективність їх розслідування.
Факторами високої латентності визначено: 1) вчинення значної частини
таких діянь в умовах неочевидності; 2) професійні знання та навички
правопорушників, що дозволяють маскувати протиправну діяльність під
виглядом законних процесуальних дій і ускладнювати їх кримінально-правову
оцінку; 3) корпоративна солідарність суддів та правоохоронців у недопущенні
розголосу фактів вчинення кримінально караних діянь проти адвокатської
діяльності; 4) високий рівень корумпованості суддів та правоохоронців; 5)
системні порушення в діяльності органів досудового розслідування під час
реєстрації інформації про вчинені кримінальні правопорушення проти
адвокатської діяльності та подальшого розслідування.
Розвинуто й аргументовано твердження про те, що найтиповішим
кримінальним правопорушенням проти адвокатської діяльності є втручання в
діяльність захисника чи представника особи, вчинюване працівниками судових
та правоохоронних органів з використанням службового становища. Наведене
проявляється зокрема у безпідставному кримінальному переслідуванні
адвокатів, незаконних обшуках у їх приміщеннях, допитах адвокатів в якості
свідків, порушеннях гарантій професійної таємниці, а також інших
порушеннях, пов’язаних з втручанням у правові позиції адвокатів.
Підтвердженням вкрай низької ефективності розслідування кримінальних
правопорушень проти адвокатської діяльності є мізерна кількість направлених
до суду кримінальних проваджень з обвинувальними актами, усталена практика
закриття таких кримінальних проваджень та непритягнення до кримінальної
відповідальності винних осіб, а також епізодичні обвинувальні вироки.
В роботі виокремлено кримінологічно значущі властивості кримінальних
правопорушень, вчинюваних адвокатами у сфері адвокатської діяльності: 1)
наявність особливого суб’єкта – адвоката, який здійснює професійну діяльність
на підставах та в порядку, передбачених законом; 2) вчинення кримінальних
правопорушень в межах правовідносин, пов’язаних зі здійсненням професійної
діяльності щодо захисту, представництва та інших видів правничої допомоги
клієнту; 3) наявність у злочинців професійних знань, умінь і навичок у сфері
юриспруденції, а також практичного досвіду їх застосування, що обумовлює
підвищену суспільну небезпеку вчинюваних кримінальних правопорушень та
створює серйозні перешкоди у їх виявленні, фіксації, розкритті та
розслідуванні.
Встановлено, що чинне кримінальне законодавство не оперує категорією
«кримінальні правопорушення у сфері адвокатської діяльності». В якості
спеціального суб’єкта кримінального правопорушення адвокат фігурує лише у
двох статтях КК України – ст. ст. 358 та 4001 кодексу. Наряду з цим у роботі
доведено, що коло кримінальних правопорушень, які можуть вчинятися
адвокатами, є набагато ширшим.
У якості типового кримінального правопорушення адвокатів визначено
шахрайство та виділено дві основні його форми: 1) адвокат шляхом обману чи
зловживання довірою отримує кошти за правничу допомогу, яку взагалі не
збирається надавати; 2) адвокат шляхом обману чи зловживання довірою
отримує грошові кошти в якості неправомірної вигоди нібито для передачі
службовій особі на подальше вчинення (невчинення) в інтересах клієнта певної
дії або прийняття (неприйняття) певного рішення.
Акцентовано увагу на загрозливій тенденції широкого втягнення адвокатів
у корупційні відносини з правоохоронними, судовими та іншими державними
органами, у яких адвокат виступає в якості посередника, сполучної ланки між
отримувачем правничої допомоги (клієнтом) і службовою особою,
уповноваженою приймати відповідні рішення.
Окремої уваги приділено кримінологічній характеристиці участі адвокатів
у діяльності організованих злочинних угруповань, яка полягає у забезпеченні
правового та організаційного супроводу їх незаконної діяльності. Доведено, що
на відміну від епізодичної корупції, що може мати ситуативний характер,
участь адвоката в організованій злочинності передбачає тривалу, системну і
багатоаспектну взаємодію з іншими учасниками злочинної діяльності.
У роботі охарактеризовано детермінаційний комплекс злочинності у сфері
адвокатської діяльності, у тому числі чинники соціально-економічного,
соціально-психологічного, організаційно-правового та віктимологічного
характеру, обумовлені як об’єктивними протиріччями, так і суб'єктивним
ставленням адвоката до здійснення професійних обов'язків, яке не відповідає
закону.
Виокремлено, що системоутворюючою детермінантою кримінальних
правопорушень проти адвокатів є феномен їх ототожнення з клієнтами, що
набув особливої гостроти в умовах воєнного стану.
Вперше запропоновано цілісну систему заходів загальносоціального та
спеціально-кримінологічного запобігання злочинності у сфері адвокатської
діяльності, включаючи правові, організаційно-управлінські, інформаційно-
аналітичні та віктимологічні компоненти, наведено конкретні шляхи
підвищення ефективності запобіжної діяльності.
У дослідженні підсумовано, що спеціально-кримінологічне запобігання
кримінальним правопорушенням у сфері адвокатської діяльності є складовою
системи протидії злочинності, спрямованою на виявлення, нейтралізацію та
усунення причин і умов, які детермінують як посягання на професійну
діяльність адвокатів, їх життя, здоров’я, честь, гідність і майно, так і
кримінально карані діяння адвокатів, вчинені під час надання правничої
допомоги. Його ефективність визначається не лише суворістю кримінально-
правових норм, а й залежить від узгодженості дій усіх суб’єктів запобігання,
належного нормативного забезпечення та врахування специфіки адвокатської
діяльності як ключового елементу механізму забезпечення прав і свобод
людини.
Склад разової ради:
Голова ради –
Бакаянова Нана Мезенівна, доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри організації судових, правоохоронних органів та адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія», Заслужений юрист України.
Рецензенти:
Кісліцина Ірина Олександрівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри організації судових, правоохоронних органів та адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія»;
Храпенко Олена Олегівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри організації судових, правоохоронних органів та адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія».
Офіційні опоненти:
Москвич Лідія Миколаївна, доктор юридичних наук, професор, доцент кафедри кримінального процесу Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого;
Балобанова Дар’я Олександрівна, доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримінально-правових дисциплін інституту права та безпеки Одеського державного університету внутрішніх справ.
Захист відбудеться за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 23, зала засідань Вченої ради Національного університету "Одеська юридична академія". Трансляція захисту дисертації здійснюватиметься за посиланням: https://www.youtube.com/@НауковабібліотекаНУОЮА
Description
Вересюк О. В. Адвокатська діяльність як об’єкт кримінологічного вивчення : дис. … доктора філос. Національний університет «Одеська юридична академія». Одеса, 2026. 254 с.
Keywords
адвокат, адвокатура, адвокатська діяльність, злочинність, запобігання злочинності, криміналізація, втручання в діяльність захисника чи представника особи, кримінальні правопорушення проти правосуддя, кримінальні провадження, кримінальне правосуддя, правнича допомога, правосуддя, attorney, bar, advocacy, crime, crime prevention, criminalization, interference with the activities of a defense counsel or representative of a person, criminal offenses against justice, criminal proceedings, criminal justice, legal assistance, justice
Citation
Вересюк О. В. Адвокатська діяльність як об’єкт кримінологічного вивчення : дис. … доктора філос. Національний університет «Одеська юридична академія». Одеса, 2026. 254 с.