Інформаційні технології у доказуванні в цивільному процесі: теоретичні та практичні аспекти

Завантаження...
Ескіз

Дата

2021-09-22

Автори

Чванкін, Сергій Анатолійович
Чванкин, Сергей Анатольевич
Chvankin, Serhiy A.

Назва журналу

ISSN журналу

Назва тому

Видавець

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2021. Дисертація є першим у вітчизняній науці цивільного процесуального права спеціальним комплексним дослідженням теоретичних та практичних проблем впровадження інформаційних технологій у доказування у цивільному процесі України в умовах оновленого цивільного процесуального законодавства та глобалізаційних процесів. У дисертації обґрунтовано, що головним критерієм впровадження інформаційних технологій в судочинство є їх вплив на реалізацію принципів та завдань цивільного судочинства. Обґрунтовано поділ сфер використання інформаційних технологій у судовому чинстві на ті, що пов’язані із розвитком ініціативних, вольових засад у судовому процесі, та сфер, що повинні впроваджуватися незалежно від волі учасників судового процесу. Встановлено, що відеотрансляція судових засідань, підвищуючи реалізацію принципу гласності, може порушувати права учасників процесу на захист персональних даних та таємницю особистого життя, ускладнювати оцінку показань свідків та нести ризики марного витрачання коштів на трансляцію та зберігання невиправданої кількості відеофайлів. Здійснено поділ електронних доказів за такими підставами: 1) за джерелом отримання; 2) за формою вираження (відтворення) доказової інформації, яка може бути сприйнята людиною; 3) за характером змісту. Запропоновано документи, що використовуються як докази в цивільному судочинстві, за формою існування поділяти на три види: матеріальні; електронні та комбіновані. Доведено, що для електронних доказів на їх допустимість впливає не тільки законність доступу до відповідного доказу, а й відповідність процедури збору доказів, тобто методів поводження із електронними доказами, які виключають будь-які помилки, зміну інформації метаданих. Обґрунтовано презумпцію достовірності електронного доказу, відповідно до якої електронні докази мають бути контролепридатними та доступними для розуміння. Доведено, що метадані повинні розглядатись не як окремий електронний доказ, а як невід’ємна складова іншого електронного доказу, який вони описують. Розроблено науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання впровадження інформаційних телекомунікаційних технологій у цивільний процес, зокрема, судове доказування.

Диссертация на соискание научной степени доктора юридических наук по специальности 12.00.03 – гражданское право и гражданский процесс; семейное право; международное частное право. – Национальный университет «Одесская юридическая академия», Одесса, 2021. Диссертация является первым в отечественной науке гражданского процессуального права специальным комплексным исследованием теоретических и практических проблем внедрения информационных технологий в доказывание в гражданском процессе Украины в условиях обновленного гражданского процессуального законодательства и глобализационных процессов. В диссертации обосновано, что главным критерием внедрения информационных технологий в судопроизводство является их влияние на реализацию принципов и задач гражданского судопроизводства. Обосновано разделение сфер использования информационных технологий в судопроизводстве на связанные с развитием инициативного, волевого начала в процессе, и сфер, которые должны внедряться независимо от воли участников судебного процесса. Проанализированы проблемы, связанные с внедрением электронного судопроизводства, и сделан вывод, что они обусловлены тем, что не установлены должным образом: 1) цели внедрения; 2) имеющиеся ресурсы; 3) функционал, который должен быть в первую очередь внедрен и стимулироваться различными процессуальными и не процессуальными средствами к использованию. Определены риски введения электронного судопроизводства: 1) информационная безопасность; 2) упрощение доступа к дистанционному правосудию приводит к увеличению судебных дел, кляузничеству, поскольку с внедрением информационных технологий увеличивается количество возможностей злоупотребления гражданскими процессуальными правами; 3) возможна частичная потеря торжественной формы судопроизводства; 4) возможна деформация самой судебной деятельности (снижение вовлеченности суда в дистанционном судебном заседании, «подмена судей», «флэш правосудие» и т. п.). На основе анализа влияния внедрения каждой в отдельности опции электронного судопроизводства на основные принципы гражданского процесса сделан вывод, что их внедрение, в целом, гармонично вписывается в структуру процессуальных правоотношений и способствует полноценной реализации принципов процессуального права. Исключение составляют принципы состязательности, гласности, устности, непосредственности относительно полноценной и эффективной реализации которых должны быть выработаны границы применения информационных технологий в судопроизводство. Установлено, что видеотрансляция судебных заседаний, повышая реализацию принципа гласности, может нарушать права участников процесса на защиту персональных данных и тайны личной жизни, усложнять оценку показаний свидетелей и нести риски бесполезного расходования средств на трансляцию и хранение неоправданного количества видеофайлов. Обоснована необходимость предоставления суду возможности получать необходимую информацию из государственных реестров по собственной инициативе с целью проверки информации, указанной сторонами в заявлениях по существу, несмотря на то, что в состязательном процессе суд по собственной инициативе не собирает доказательства. Определено универсальное понятие «электронные доказательства», которое сочетает цифровые, аналоговые и любые другие новые виды доказательств, созданные с помощью информационных технологий. Классифицированы электронные доказательства по следующим основаниям: 1) по источнику получения; 2) по форме выражения (воспроизведения) доказательственной информации, которая может быть воспринята человеком; 3) по характеру содержания. Предложено документы, используемые в качестве доказательств в гражданском судопроизводстве, по форме существования делить на три вида: материальные; электронные и комбинированные. Доказано, что для электронных доказательств на их допустимость влияет не только законность доступа к соответствующим доказательствам, но и соответствие процедуры сбора доказательств, то есть методов обращения с электронными доказательствами, которые исключают любые ошибки, изменение метаданных. Обоснована презумпция достоверности электронного доказательства, согласно которой электронные доказательства должны быть контролепригодными и доступными для понимания. Доказано, что метаданные должны рассматриваться не как отдельное электронное доказательство, а как неотъемлемая составляющая другого электронного доказательства, которое они описывают. Разработаны научно обоснованные предложения по совершенствованию правового регулирования внедрения информационных телекоммуникационных технологий в гражданский процесс, в частности, судебное доказывание.
Thesis for obtaining a degree of Doctor of Law; specialty 12.00.03 – Civil Law and Civil Process; Family Law; International Private Law. – National University “Odesa Law Academy”, Odesa, 2021. The dissertation is the first in the national science of civil procedural law special complex research of theoretical and practical problems of introduction the information technologies in proving in civil process of Ukraine in the conditions of the updated civil procedural legislation and globalization processes. In the dissertation justified that the main criterion of introduction of information technologies in judicial proceedings is their influence on realization of principles and tasks of civil judicial proceedings. The division of spheres of use of information technologies in judicial proceedings into those related to the development of initiative, will in the process, and areas that should be implemented independently of the will of the participants in the trial is substantiated. It has been established that video broadcasting of court hearings, increasing the implementation of the principle of publicity, can violate the rights of participants in the process of personal data protection and privacy, complicate the evaluation of witness testimony and carry the risk of wasting money on broadcasting and storing unjustified video files. The division of electronic evidence was carried out on the following grounds: 1) by source of receipt; 2) the form of expression (reproduction) of evidentiary information that can be perceived by a person; 3) by the nature of the content. It is proposed to divide the documents used as evidence in civil proceedings, according to the form of existence, into three types: material; electronic and combined. It is proved that the admissibility of electronic evidence is affected not only by the legality of access to the relevant evidence, but also the compliance of the evidence collection procedure, that is methods of handling electronic evidence, which exclude any errors, changes in metadata information. The presumption of authenticity of electronic evidence has been proved, according to which electronic evidence must be suitable for control and understandable. It has been proven that metadata should not be considered as a separate electronic proof, but as an integral part of another electronic proof, that they describe. Scientifically substantiated offers have been developed to improve the legal regulation of the introduction of information and telecommunications technologies in civil proceedings, in particular, court proving.

Бібліографічний опис

Чванкін С.А. Інформаційні технології у доказуванні в цивільному процесі: теоретичні та практичні аспекти: дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.03. Чванкін Сергій Анатолійович. Одеса, 2021. 498 с.

Ключові слова

ЄСІТС, діджиталізація, електронне судочинство, електронні докази, інформаційні технології, правосуддя, суд, ЕСИТС, диджитализация, электронное судопроизводство, электронные доказательства, информационные технологии, правосудие, OСITS, digitalization, electronic litigation, electronic evidence, information technologies, justice, court

Цитування

Чванкін С.А. Інформаційні технології у доказуванні в цивільному процесі: теоретичні та практичні аспекти: дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.03. Чванкін Сергій Анатолійович. Одеса, 2021. 498 с.