Форми надання згоди Верховною Радою України на обов’язковість міжнародного договору
Завантаження...
Дата
2020
Автори
Пташинська, В. П.
Пташинская, В. П.
Ptashynska, V. P.
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Одеса : Гельветика
Анотація
У статті автором досліджені деякі питання імплементації в національний правопорядок України міжнародних норм про надання згоди на обов’язковість міжнародних договорів, що містяться у Віденській конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року.Проаналізований зміст положень чинного законодавства України, що регулює питання надання Верховною Радою України згоди на обов’язковість міжнародного договору, зокрема: Конституції України від 28 червня 1996 року, Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року, Закону України «Про Реґламент Верховної Ради України» від 10 лютого 2010 року, а також наведені закони України, якими Верховна Рада України надала згоду на обов’язковість міжнародних договорів України. Автором визначено форми надання згоди Верховною Радою України на обов’язковість міжнародного договору, розкриті повноваження Верховної Ради України в питаннях надання згоди на обов’язковість міжнародного договору.Автором зроблено висновок, що Верховна Рада України може надавати згоду на обов’язковість міжнародного договору України у формі законів України про ратифікацію, приєднання або ухвалення міжнародного договору. Найбільш поширеною формою надання згоди на обов’язковість міжнародного договору у практиці Верховної Ради України є ратифікація. Пропозиції щодо приєднання України до міжнародних договорів або щодо ухвалення нею міжнародних договорів подаються та розглядаються в порядку, передбаченому для ратифікації міжнародних договорів України. Автором виявлені колізійні норми в чинних нормативно-правових актах України та запропоновані шляхи усунення суперечностей між ними, що є важливим етапом розвитку й удосконалення вітчизняного законодавства. Дане дослідження ґрунтується на підставі аналізу норм чинного законодавства України та конкретних прикладах практики Верховної Ради України щодо надання згоди на обов’язковість міжнародних договорів України.
Some issues of implementation in the national legal order of Ukraine of international norms of the Vienna Convention on the Law of Treaties of May 23, 1969 on consent to be bound by an international treaties are examined by the author in the article.The Constitution of Ukraine of June 28, 1996, the Law of Ukraine “On International Treaties of Ukraine” of June 29, 2004, the Law of Ukraine “On the Rules of Procedure of the Verkhovna Rada of Ukraine” of February 10, 2010 are the main legal acts of current Ukrainian legislation сoncerning the consent to be bound by an international treaties. The laws of the Verkhovna Rada of Ukraine concerning consent to be bound by an international treaties of Ukraine are approved by the author in the article.Means of expressing consent of the Verkhovna Rada of Ukraine to be bound by an international treaty are defined, the full powers of the Verkhovna Rada of Ukraine сoncerning the consent to be bound by an international treaty are disclosed by the author in the article.The consent of the Verkhovna Rada of Ukraine to be bound by an international treaty of Ukraine may be expressed by ratification, accession or acceptance of an international treaty. The most common mean of consent to be bound by an international treaty in the practice of the Verkhovna Rada of Ukraine is the ratification. The consent of the Verkhovna Rada of Ukraine to be bound by an international treaty is expressed by acceptance or accession under conditions similar to those which apply to ratification of an international treaty.The conflicting rules of current Ukrainian legislation are identified and ways to eliminate contradictions between them are suggested by the author in the article. It is an important stage of the development and improvement of current legislation of Ukraine.This research is grounded on analysis of the legislation of Ukraine and specific examples of practice of the Verkhovna Rada of Ukraine concerning consent to be bound by an international treaties of Ukraine.
В статье автором исследованы некоторые вопросы имплементации в национальное правопорядок Украины международных норм о предоставлении согласия на обязательность международных договоров, содержащихся в Венской конвенции о праве международных договоров от 23 мая 1969 года. Проанализировано содержание положений действующего законодательства Украины, регулирующего вопросы предоставления Верховной Радой Украины согласия на обязательность международного договора, в частности: Конституции Украины от 28 июня 1996 года, Закона Украины «О международных договорах Украины» от 29 июня 2004 года, Закона Украины «О Регламент Верховной Рады Украины »от 10 февраля 2010 года, а также приведены законы Украины, которым Верховная Рада Украины дала согласие на обязательность международных договоров Украины. Автором определены формы предоставления согласия Верховной Радой Украины на обязательность международного договора, раскрыты полномочия Верховной Рады Украины по вопросам предоставления согласия на обязательность международного договору.Автором сделан вывод, что Верховная Рада Украины может давать согласие на обязательность международного договора Украины в форме законов Украины о ратификации, присоединения или принятия международного договора. Наиболее распространенной формой предоставления согласия на обязательность международного договора в практике Верховной Рады Украины является ратификация. Предложения о присоединении Украины к международным договорам или о принятии ею международных договоров подаются и рассматриваются в порядке, предусмотренном для ратификации международных договоров Украины. Автором выявлены коллизионные нормы в действующих нормативно-правовых актах Украины и предложены пути устранения противоречий между ними, является важным этапом развития и совершенствования отечественного законодательства. Данное исследование основывается на основании анализа норм действующего законодательства Украины и конкретных примерах практики Верховной Рады Украины о предоставлении согласия на обязательность международных договоров Украины.
Some issues of implementation in the national legal order of Ukraine of international norms of the Vienna Convention on the Law of Treaties of May 23, 1969 on consent to be bound by an international treaties are examined by the author in the article.The Constitution of Ukraine of June 28, 1996, the Law of Ukraine “On International Treaties of Ukraine” of June 29, 2004, the Law of Ukraine “On the Rules of Procedure of the Verkhovna Rada of Ukraine” of February 10, 2010 are the main legal acts of current Ukrainian legislation сoncerning the consent to be bound by an international treaties. The laws of the Verkhovna Rada of Ukraine concerning consent to be bound by an international treaties of Ukraine are approved by the author in the article.Means of expressing consent of the Verkhovna Rada of Ukraine to be bound by an international treaty are defined, the full powers of the Verkhovna Rada of Ukraine сoncerning the consent to be bound by an international treaty are disclosed by the author in the article.The consent of the Verkhovna Rada of Ukraine to be bound by an international treaty of Ukraine may be expressed by ratification, accession or acceptance of an international treaty. The most common mean of consent to be bound by an international treaty in the practice of the Verkhovna Rada of Ukraine is the ratification. The consent of the Verkhovna Rada of Ukraine to be bound by an international treaty is expressed by acceptance or accession under conditions similar to those which apply to ratification of an international treaty.The conflicting rules of current Ukrainian legislation are identified and ways to eliminate contradictions between them are suggested by the author in the article. It is an important stage of the development and improvement of current legislation of Ukraine.This research is grounded on analysis of the legislation of Ukraine and specific examples of practice of the Verkhovna Rada of Ukraine concerning consent to be bound by an international treaties of Ukraine.
В статье автором исследованы некоторые вопросы имплементации в национальное правопорядок Украины международных норм о предоставлении согласия на обязательность международных договоров, содержащихся в Венской конвенции о праве международных договоров от 23 мая 1969 года. Проанализировано содержание положений действующего законодательства Украины, регулирующего вопросы предоставления Верховной Радой Украины согласия на обязательность международного договора, в частности: Конституции Украины от 28 июня 1996 года, Закона Украины «О международных договорах Украины» от 29 июня 2004 года, Закона Украины «О Регламент Верховной Рады Украины »от 10 февраля 2010 года, а также приведены законы Украины, которым Верховная Рада Украины дала согласие на обязательность международных договоров Украины. Автором определены формы предоставления согласия Верховной Радой Украины на обязательность международного договора, раскрыты полномочия Верховной Рады Украины по вопросам предоставления согласия на обязательность международного договору.Автором сделан вывод, что Верховная Рада Украины может давать согласие на обязательность международного договора Украины в форме законов Украины о ратификации, присоединения или принятия международного договора. Наиболее распространенной формой предоставления согласия на обязательность международного договора в практике Верховной Рады Украины является ратификация. Предложения о присоединении Украины к международным договорам или о принятии ею международных договоров подаются и рассматриваются в порядке, предусмотренном для ратификации международных договоров Украины. Автором выявлены коллизионные нормы в действующих нормативно-правовых актах Украины и предложены пути устранения противоречий между ними, является важным этапом развития и совершенствования отечественного законодательства. Данное исследование основывается на основании анализа норм действующего законодательства Украины и конкретных примерах практики Верховной Рады Украины о предоставлении согласия на обязательность международных договоров Украины.
Бібліографічний опис
Пташинська В. П. Форми надання згоди Верховною Радою України на обов’язковість міжнародного договору / В. П. Пташинська // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. Вип. 87 / редкол.: Г. I. Чанишева (голов. ред.) та ін. – Одеса : Гельветика, 2020. – С. 139-144.
Ключові слова
Верховна Рада України, надання згоди на обов’язковість, міжнародні договори, ратифікація, затвердження, приєднання, прийняття, Verkhovna Rada of Ukraine, consent to be bound by international treaty, international treatіеs, ratification, approval, accession, acceptance, Верховная рада Украины, предоставление согласия на обязательность, международные договоры, ратификация, утверждение, присоединение, принятие, Research Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCE
Цитування
Пташинська В. П. Форми надання згоди Верховною Радою України на обов’язковість міжнародного договору / В. П. Пташинська // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. Вип. 87 / редкол.: Г. I. Чанишева (голов. ред.) та ін. – Одеса : Гельветика, 2020. – С. 139-144.