Риторика ненависті в сучасних медіа: український контекст

Abstract

Стаття присвячена проблемі вияву мови ворожнечі в сучасних українських ЗМІ. Зокрема в роботі представлено результати проведеного протягом 2016-2018 рр. контент-аналізу одеських мас-медіа, що демонструє основні тенденції вияву мови ворожнечі. Встановлено, що основними об’єктами ненависті в одеських мас-медіа є українсько-російські відносини, представники етнічних та національних груп, мешканці окремих регіонів та окремі соціальні групи. «Найпотужнішим» об’єктом за інтенсивністю вияву ворожнечі за аналізований період стали представники етнічних та національних груп. За нашими даними, стосовно цих груп журналісти припускаються використання некоректних характеристик, негативного контексту, необґрунтованої актуалізації приналежності людини до певної етнічної групи. Використані цитовані матеріали (без журналістського коментаря) містять не лише негативно-оцінні слова та вислови, а й відкриті погрози, заклики до знищення, що й призводить до розпалювання міжнаціональної ворожнечі та ненависті. У деяких матеріалах простежується активне використання некоректних найменувань та негативних оцінок щодо деяких соціокультурних груп, подача матеріалу про ці групи в негативному контексті.Статья посвящена проблеме проявления языка вражды в современных украинских СМИ. В частности, в работе представлены результаты проведенного в течение 2016-2018 гг. контент-анализа одесских СМИ, демонстрирующий основные тенденции проявления языка вражды. Установлено, что основными объектами ненависти в одесских СМИ является украинско-российские отношения, представители этнических и национальных групп, жители отдельных регионов и отдельные социальные группы. «Мощным» объектом по интенсивности проявления вражды за анализируемый период стали представители этнических и национальных групп. По нашим данным, в отношении этих групп журналисты допускают использование некорректных характеристик, негативного контекста, необоснованной актуализации принадлежности человека к определенной этнической группе. Использованные цитируемые материалы (без журналистского комментария) содержат не только негативно-оценочные слова и выражения, но и открытые угрозы, призывы к уничтожению, что и приводит к разжиганию межнациональной розни и ненависти. В некоторых материалах прослеживается активное использование некорректных обозначений и негативных оценок некоторых социокультурных групп, подача материала об этих группах в негативном контексте.The article is devoted to the problem of displaying the hate speech in contemporary Ukrainian media. In particular, the monitoring results of the Odessa mass media conducted during the period of 2016–2018 are presented, which show the main tendencies of the hate speech. It was established that the main objects of hate in the Odessa mass media are Ukrainian-Russian relations, representatives of ethnic and national groups, residents of separate regions and separate social groups. Representatives of ethnic and national groups became the „most powerful“ object in terms of intensifying hostility during the analyzed period. According to our data, in relation to these groups, journalists are expected to use incorrect characteristics, negative context, unjustified human belonging to a certain ethnic group. The used cited materials (without journalistic commentary) contain not only negative words and sayings, but also open threats, appeals for destruction, which lead to incitement to interethnic hostility and hatred. Some materials trace the emotional context of the context by using incorrect names and negative evaluations.