Вплив політики «м’якої сили» на імідж держави

Abstract

У статті досліджено категорії «сила», «м’яка сила» та «жорстка сила». «М’яка сила» базується на культурному, ідеологічному та політичному складниках, тоді як «жорстка сила» заснована на військово-економічній могутності. Наведені різні визначення поняття «сили» у міжнародних відносинах. У різні історичні періоди теоретики та політичні діячі по-різному розуміли «силу» та інтерпретували її. Зроблено висновок про взаємозалежність категорій «сили» та «влади». Наведено класифікацію складників «м’якої сили» за Ін Фанєм і розробками Центру публічної дипломатії Університету Південної Каліфорнії – Індексу м’якої сили. Проаналізовано складники Рейтингу «м’якої сили» на основі досліджень американського політолога Дж. Ная. Перелічені 10 країн із найвищими показниками цього рейтингу у 2019 році. Франція, політика якої обійняла 1 сходинку у впливі «м’якої сили» на інші держави, була проаналізована з позиції успішних складників її іміджу. Успішний вияв «м’якої сили» продемонстрували скандинавські та деякі азіатські держави. Використовуючи різні методи просування своїх інтересів, спільним для багатьох держав із позитивним іміджем є створення національних Інститутів у різних державах світу, в яких вивчають мову та культуру держави. КНР та Японія нарощують свою силу через економічний складник, хоча ставлення до їхніх товарів у світі різне, однак товари з обох держав є популярними. Скандинавські держави закріплюють за собою статус найщасливіших держав, охоплюючи найвищі показники у міжнародних рейтингах, акцентуючи увагу на екологічній політиці та вручаючи Нобелівські премії. Однак масова культура залишається одним із головних інструментів «м’якої сили». Важливе значення на міжнародній арені відіграють міжнародні організації та фонди, які висвітлюють національні інтереси держави. Так, діяльність Фонду «Відкрий Україну», Світова Федерація Українських Жіночих Організацій і Всесвітній конгрес українців, які функціонують в Україні та в діаспорі, підвищують авторитет України у світі. Зроблено висновок про можливості для України використання потенціалу «м’якої сили» у побудові та просуванні позитивного іміджу держави.

В статье исследованы категории «сила», «мягкая сила» и «жесткая сила». «Мягкая сила» базируется на культурном, идеологическом и политическом составляющих, тогда как «жесткая сила» основана на военно-экономической мощи. Приведены различные определения понятия «силы» в международных отношениях. В разные исторические периоды теоретики и политические деятели по-разному понимали «силу» и интерпретировали ее. Сделан вывод о взаимозависимости категорий «силы» и «власти». Приведена классификация составляющих «мягкой силы» по Ин Фану и разработкам Центра публичной дипломатии Университета Южной Калифорнии - Индекса мягкой силы. Проанализированы составляющие Рейтинга «мягкой силы» на основе исследований американского политолога Дж. Ная. Перечисленные 10 стран с самыми высокими показателями данного рейтинга в 2019 году. Франция, политика которой заняла 1 место в воздействии «мягкой силы» на другие государства, была проанализирована с позиции успешных составляющих ее имиджа. Успешный проявление «мягкой силы» продемонстрировали скандинавские и некоторые азиатские государства. Используя различные методы продвижения своих интересов, общим для многих стран с положительным имиджем является создание национальных институтов в разных странах мира, в которых изучают язык и культуру страны. КНР и Япония наращивают свою силу через экономическую составляющую, хотя отношение к их товарам в мире разное, однако товары из обоих государств популярны. Скандинавские государства закрепляют за собой статус самых счастливых государств, включая самые высокие показатели в международных рейтингах, акцентируя внимание на экологической политике и вручая Нобелевские премии. Однако массовая культура остается одним из главных инструментов «мягкой силы». Важное значение на международной арене играют международные организации и фонды, которые освещают национальные интересы государства. Так, деятельность Фонда «Открой Украину», Всемирная Федерация Украинских Женских Организаций и Всемирный конгресс украинцев, функционирующих в Украине и в диаспоре, повышают авторитет Украины в мире. Сделан вывод о возможности для Украины использования потенциала «мягкой силы» в построении и продвижении положительного имиджа государства.

The article analyzes the categories of “power”, “soft power” and “hard power”. The “soft power” is based on the cultural, ideological and political components, while “hard power” is based on military and economic power. The different definitions of the “force” term in the international relations are provided. Philosophers and politicians have realized and interpreted “power” variously in different historical periods. It is concluded that the categories of “force” and “power” are linked. The classifications of the components of the “soft power” are described according to Ying Fan and The Development of the Center on Public Diplo-macy of the University of Southern California – Soft Power Index. The components of The Soft Power rating are analyzed, based on the research of the American political scientist J. Nay. 10 countries that have the highest position in this rating in 2019 are enumerated.France, whose policy took the first place in the influence of the “soft power” on other countries, was ana-lyzed from the side of the successful components of its image.The Scandinavian and some Asian countries have shown a successful manifestation of the “soft power”. Using the different methods of promoting their interests, common factor for many countries with a positive image is creation of national institutes in different countries of the world, where they study the language and culture of the state. China and Japan are increasing their strength with help of the economic component. Despite the fact that attitude to goods in the world is different, goods from both countries are popular. The Scandinavian countries keep the status of the happiest countries, showing the highest indicators in the international rankings, focusing on the environmental policy and holding the Nobel Prize. However, mass culture stands as one of the main tools of the “soft power”. International organizations and foundations which cover the promotion the national interests of the state play an important role in the international community. The activities of the Open Ukraine Foundation, The World Federation of Ukrainian Women’s Organizations and The Ukrainian World Congress which function in Ukraine and in the diaspora, increase Ukraine’s prestige in the world. The conclusion is made about the possibilities for Ukraine to use the potential of the “soft power” in building and promoting a positive image of the state.