Виконання рішень Європейського суду з прав людини: історія реформування

Abstract

Дана наукова стаття присвячена дослідженню історії формування сучасного юридичного механізму захисту прав людини Європейським судом з прав людини в контексті проблематики виконання його рішень. Стверджується, що свого сучасного вигляду конвенційний механізм захисту прав людини, зокрема процедура виконання рішень Європейського суду з прав людини, набули поступово під впливом тих викликів, з якими зіштовхнувся Європейський суд з прав людини в процесі своєї діяльності. На окрему увагу заслуговують ті етапи реформування Європейського суду з прав людини, що вплинули на процес виконання його рішень. Досліджено вплив конференцій високого рівня, проведених 18–19 лютого 2010 року у м. Інтерлакені за ініціативою швейцарського головування у Комітеті міністрів Ради Європи, 26–27 квітня 2011 року у м. Ізмір за ініціативою турецького головування у Комітеті міністрів Ради Європи, 19–20 квітня 2012 року у м. Брайтон з нагоди головування Сполученого Королівства у Комітеті міністрів Ради Європи, 26–27 березня 2015 року в м. Брюссель, з нагоди головування Бельгії у Комітеті міністрів Ради Європи та 12–13 квітня 2018 року в м. Копенгаген за ініціативою головування Данії у Комітеті міністрів Ради Європи на реформування процесу виконання рішень Європейського суду з прав людини. Встановлено, що реформування конвенційного механізму захисту прав людини характеризується неухильним слідуванням принципу субсидіарності та доктрини четвертої інстанції, послідовним формулюванням та досягненням коротко-, середнє та довгострокових цілей з вдосконалення порядку захисту прав людини Європейським судом з прав людини, постійним повторенням найважливіших положень, зокрема, положення про необхідність неухильного дотримання державами-членами свого обов’язку ефективного та швидкого виконання рішень Європейського суду з прав людини на національному рівні. Зроблено висновок, що постійне з разу в раз повторення учасниками конференцій високого рівня у кожній декларацій про важливість та необхідність виконання державами-учасницями Конвенції остаточних рішень ЄСПЛ свідчить про наявність системних проблем у цьому питанні та необхідність вжиття більш рішучих заходів для їх вирішення.

This article is devoted to the study of the history of formation of the modern legal mechanism of human rights protection by the European Court of Human Rights in the context of the issues of enforcement of its judgments. It is argued that the conventional mechanism for the protection of human rights, in particular the procedure for the enforcement of judgments of the European Court of Human Rights, has gradually acquired its current form under the influence of the challenges faced by the European Court of Human Rights in the course of its activities. The stages of reforming the European Court of Human Rights which affected the process of enforcement of its judgments deserve special attention. The author analyses the impact of the high-level conferences held on 18–19 February 2010 in Interlaken on the initiative of the Swiss Presidency of the Committee of Ministers of the Council of Europe, on 26–27 April 2011 in Izmir on the initiative of the Turkish Presidency of the Committee of Ministers of the Council of Europe, and on 19–20 April 2012 in Brighton on the occasion of the Presidency of the European Parliament. Brighton on the occasion of the UK Presidency of the Committee of Ministers of the Council of Europe, 26–27 March 2015 in Brussels, on the occasion of the Belgian Presidency of the Committee of Ministers of the Council of Europe, and 12–13 April 2018 in Copenhagen on the initiative of the Danish Presidency of the Committee of Ministers of the Council of Europe on reforming the process of enforcement of judgments of the European Court of Human Rights. The author establishes that the reform of the Convention mechanism for the protection of human rights is characterised by strict adherence to the principle of subsidiarity and the doctrine of the fourth instance, consistent formulation and achievement of short-, medium– and long-term goals for improving the procedure for the protection of human rights by the European Court of Human Rights, and constant reiteration of the most important provisions, in particular, the provision on the need for Member States to strictly comply with their obligation to effectively and promptly execute judgments of the European Court of Human Rights. The author concludes that the constant reiteration by the participants of high-level conferences in each declaration of the importance and necessity of the implementation by the States parties to the Convention of the final judgments of the ECHR indicates the existence of systemic problems in this regard and the need to take more decisive measures to address them.