Кріоконсервовані ембріони in vitro як об’єкти цивільних прав

Abstract

Наукова стаття присвячена дослідженню правової природи кріоконсервованих людських ембріонів in vitro. Обґрунтовується позиція, згідно якої заморожені ембріони людини є особливими об’єктами цивільних прав. Аналізується американська та європейська судова практика у справах, предметом розгляду яких було право на розпорядження кріоконсервованими ембріонами. У статті проаналізовано нормативно-правові акти у сфері застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, згідно яких ембріони in vitro належать до біологічного матеріалу. У зв’язку з цим вивчаються наукові роботи, які стосуються дослідження біологічного / анатомічного матеріалу як об’єкту цивільних правовідносин. У зв’язку з тим, що метод отримання біологічного / анатомічного матеріалу полягає у вилученні з організму людини (живої чи мертвої), який не застосовується щодо ембріонів in vitro, що створюються поза людським організмом, виникає обґрунтований сумнів в охопленні кріоконсервованих ембріонів поняттям «біологічного матеріалу». Визначається, що після перенесення кріоконсервованого ембріону до порожнини матки, він починає свій внутрішньоутробний розвиток і втрачає ознаки об’єкта права. Окрему увагу приділено дослідженню можливості розпорядження замороженими ембріонами in vitro шляхом їх донації іншим особам при лікуванні безпліддя. Розглянуто питання зберігання кріоконсервованих ембріонів у кріобанку протягом терміну, який визначається за домовленістю між пацієнтами та закладом охорони здоров’я. З’ясовано, що у випадку закінчення встановленого терміну заклад охорони здоров’я припиняє зберігання заморожених ембріонів, що призводить до їх загибелі, тому відмова пацієнтів від продовження зберігання таких ембріонів по суті означає визначення їх юридичної долі шляхом знищення, хоча законодавство прямо не передбачає такої можливості для учасників застосування допоміжних репродуктивних технологій. Обґрунтовується обмежена оборотоздатність кріоконсервованих ембріонів in vitro з огляду на їх особливий характер і біологічне походження та обмежений суб’єктний склад осіб, яким вони можуть належати (лише пацієнтам-власникам гамет, з яких вони були створені, або безплідним особам-реципієнтам, яким донорами було надано свої заморожені ембріони для використання у програмах лікування безпліддя).

A scientific article is devoted to the study of the legal nature of cryopreserved human embryos in vitro. The position is substantiated, according to which frozen human embryos are special objects of civil rights. The article analyzes American and European judicial practice in cases the subject of which was the right to dispose of cryopreserved embryos. The article analyzes the legal acts in the field of assisted reproductive technologies in Ukraine, according to which in vitro embryos are classified as biological material. In this regard, research works are being studied on the study of biological / anatomical material as an object of civil relations. At the same time, due to the fact that the method of obtaining biological / anatomical material consists in removing from the human body (living or dead), which is not applicable to in vitro embryos created outside the human body, there is a reasonable doubt about the coverage of cryopreserved embryos the concept of biological material. It is determined that after the transfer of the cryopreserved embryo into the uterine cavity, it begins its intrauterine development and loses the signs of an object of law. Particular attention is paid to the study of the possibility of disposing of frozen embryos in vitro by donating them to other persons in the treatment of infertility. The issues of storage of cryopreserved embryos in a cryobank for a period that is determined by agreement between patients and a healthcare institution are considered. It has been established that if the established period expires, the healthcare institution stops storing frozen embryos, which leads to their death, therefore, refusing patients to continue storing such embryos essentially means determining their legal fate through destruction, although the law does not explicitly provide for such an opportunity for participants to use auxiliary reproductive technology. The limited turnover of cryopreserved embryos in vitro is justified, given their special nature and biological origin, and the limited subjective composition of the persons to whom they may belong (only to the patient-owners of gametes from which they were created, or to infertile recipient individuals to whom donors provided their frozen embryos for use in infertility treatment programs).