До питання про конвергенцію мов балканського мовного союзу

Abstract

У статті досліджуються балканські мови як типовий приклад схожого розвитку мов, ілюструючи поняття мовного союзу, і типовий приклад конвергенції — контактної та субстратной Основна мета вивчення мов, що входять до складу Балканського мовного союзу, — з’ясувати, як різні за походженням форми увійшли до єдиної моделі. Отже, термін «мовний союз» необхідний для позначення схожого розвитку різних мов. Центром, ядром конвергентних потоків під час створення Балканського мовного союзу були албанська, румунська та болгарська мови; грецька, сербська, хорватська й турецька залишались на периферії. Формуванню Балканського мовного союзу сприяли такі фактори: палеобалканський етнолінгвістичний субстрат, етнокультурний адстрат (турецький, романський), двомовність і багатомовність, фактор часу, території, демографічний фактор, культурно-історичний, народна творчість та звичаєва культура — найнадійніший шлях до конвергенції культур. Найбільш типовими рисами Балканського мовного союзу є такі: подібність артикуляційної бази, наявність типової голосної «ь», аналітичний спосіб творення компаратива та суперлятива (вищого ступеня порівняння прикметників), наявність постпозитивного артикля, звуження використання інфінітива, наявність да-конструкцій, змішування родового й давального відмінків, наявність репризи —подвійного додатку, численні спільні лексичні елементи, здебільшого запозичені з грецької чи турецької мов, велика кількість мовних кальок тощо.

The article researches the Balkan languages as a typical example of a similar development of languages, illustrating such concept as a “linguistic union”, and are a typical example of convergence — contact and substrate. The main goal of researching languages that are part of the Balkan Language Union is tofind out how forms differentby origin came to anintegeated model. Thus, the term language union is necessary for determination of the similar development of different languages. The center, the core of the convergent flows in theformation of the Balkan Language Union were the Albanian, Romanian and Bulgarian languages; Greek, Serbian, Croatian and Turkish remain on theperiphery. The formation of the Balkan Language Union wasfacilitated by suchfactors as paleobalkan ethnolinguistic substratum, ethnocultural adestrus (Turkish, Romance), bilingualism and multilingualism, time, territory, demographic factors, cultural and historical, folk art and ritual culture are the most reliable way of cultural convergence. The most typicalfeatures of the Balkan Language Union are: the similarity of the articulatory base, the presence of a typical -vowel “ъ”, the analytical way of forming forms of the comparative and superlative degrees (the superlative and comparative degree of adjectives and adverbs), the presence of a postpositive article, the narrowing of the use of infinitive forms, the presence of da-constructions, the mixing of the genitive and dative cases, thepresence of a reprise — doubled complement, numerous common lexical elements mainly borrowedfrom the Greek or Turkish languages, a huge amount of linguistic invalids etc.