Види стратегічних правових актів: загальнотеоретичні аспекти

Abstract

У статті розглянуто стан та напрями розвитку стратегічних правових актів як самостійної правової категорії та предмета дослідження загальнотеоретичної науки, окреслено різні наукові позиції щодо класифікації нормативно-правових та стратегічних правових актів, визначені особливості стратегічних правових актів як виду нормативно-правового акта, а також особливості застосування цієї категорії у вітчизняному законодавстві, надано авторське бачення поділу стратегічних правових актів за суб’єктами створення: стратегічні правові акти Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів і посадових осіб місцевого самоврядування тощо; за формою закріплення: закони, укази, постанови, накази тощо; за територією дії: загальні, обов’язкові для виконання на всій території держави; відомчі, норми яких поширюються на організації та осіб, що перебувають у системі службового підпорядкування відповідного міністерства, відомства; місцеві, дія яких обмежується територією відповідної адміністративно-територіальної одиниці; за часом дії: постійні, тимчасові; за простором: екстериторіальні та територіальні; за строком дії: довгострокові, середньострокові та короткострокові; за порядком ухвалення: видані одноособово (указ Президента України), ухвалені колегіально (постанова Кабінету Міністрів України); за назвою: доктрини, стратегії, концепції, програми, плани тощо; за сферами регулювання суспільних відносин: екологічні, економічні, оборонні та національної безпеки, воєнні, інформаційні тощо; за характером спеціалізованих норм: акти-декларації, акти-концепції, акти-стратегії тощо; за цільовим призначенням: декларативні, програмні, концептуальні тощо; акцентовано на науковій актуальності дослідження стратегічних правових актів загальнотеоретичною наукою, а також законодавчому закріпленні концептуальних засад розроблення й ієрархії стратегічних правових актів відповідно до головних характеристик і особливостей кожного з них.

The article considers the state and directions of development of strategic legal acts as an independent legal category and subject of research of general theoretical science, outlines various scientific positions on the classification of normative legal and strategic legal acts, identifies features of strategic legal acts as a type of normative legal act. of this category in the domestic legislation, the author’s vision of division of strategic legal acts on subjects of creation is given: strategic legal acts of the President of Ukraine, the Verkhovna Rada of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine, central and local executive bodies, bodies and officials of local government, etc.; by form of consolidation: laws, decrees, resolutions, orders, etc.; by territory of action: general, obligatory for execution on the whole territory of the state; departmental, the rules of which apply to organizations and persons who are in the system of official subordination of the relevant ministry, department; local, the effect of which is limited to the territory of the relevant administrative-territorial unit; by time of action: permanent, temporary; by space: extraterritorial and territorial; by validity: long-term, medium-term and short-term; according to the procedure of adoption: issued individually (decree of the President of Ukraine), adopted collectively (resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine); by name: doctrines, strategies, concepts, programs, plans, etc.; by areas of regulation of public relations: environmental, economic, defense and national security, military, information, etc.; by the nature of specialized norms: acts-declarations, acts-concepts, acts-strategies, etc.; by purpose: declarative, program, conceptual, etc.; emphasis is placed on the scientific relevance of the study of strategic legal acts by general theoretical science, as well as the legislative consolidation of the conceptual foundations of development and hierarchy of strategic legal acts in accordance with the main characteristics and features of each of them

В статье рассмотрено состояние и направления развития стратегических правовых актов как самостоятельной правовой категории и предмета исследования общетеоретической науки, определены различные научные позиции по классификации нормативно-правовых и стратегических правовых актов, определены особенности стратегических правовых актов как вида нормативно-правового акта, а также особенности применения этой категории в отечественном законодательстве, предоставлено авторское видение разделения стратегических правовых актов по субъектам создания: стратегические правовые акты Президента Украины, Верховной Рады Украины, Кабинета Министров Украины, центральных и местных органов исполнительной власти, органов и должностных лиц местного самоуправления и т.п.; по форме закрепления: законы, указы, постановления, приказы и т.п.; по территории действия общие, обязательные для исполнения на всей территории страны; ведомственные, нормы которых распространяются на организации и лиц, находящихся в системе служебного подчинения соответствующего министерства, ведомства; местные, действие которых ограничивается территорией соответствующей административно-территориальной единицы; по времени действия: постоянные, временные; по пространству: экстерриториальные и территориальные; по сроку действия: долгосрочные, среднесрочные и краткосрочные; по порядку принятия: выданные единолично (указ Президента Украины), принятые коллегиально (постановление Кабинета Министров Украины); по названию: доктрины, стратегии, концепции, программы, планы и т.д.; по сферам регулирования общественных отношений: экологические, экономические, оборонные и национальной безопасности, военные, информационные и т.д.; по характеру специализированных норм: акты-декларации, акты концепции, акты-стратегии и тому подобное; по целевому назначению: декларативные, программные, концептуальные и тому подобное; акцентировано на научной актуальности исследования стратегических правовых актов общетеоретической наукой, а также законодательном закреплении концептуальных основ разработки и иерархии стратегических правовых актов в соответствии с главных характеристик и особенностей каждого из них.