Становлення міжнародно-правового регулювання захисту військовополонених до Вестфальського миру

Abstract

Із закінченням міжусобних воєн та посиленням державності в XVI- XVII ст.ст. гуманізація війни приймає більш загальний характер, змінюється відношення до характеру війни, що не могло не відобразитись на розвитку воєнного полону. Виходячи з основного положення, що «війну ведуть держави, а не приватні особи», і, що взятий в полон та обеззброєний неприятель не становить більше об’єктом для війни, вчення про воєнний полон змінилося, військовополонений припинив бути законним об’єктом насилля. Завершенням Тридцятилітньої війни стало підписання Вестфальського миру 1648 р., який і започаткував новий правопорядок в Європі, заснований на концепції загального зобов’язання репатріації полонених, який в подальшому став головним принципом в міжнародній практиці поводження з військовополоненими.