Роль верховенства права у правозахисній діяльності сучасної держави

Скорочена інфрмація про документ
dc.contributor.authorБондаренко, Аліна Ігорівна
dc.contributor.authorБондаренко, А. І.
dc.contributor.authorБондаренко, Алина Игоревна
dc.contributor.authorBondarenko, Alina I.
dc.date.accessioned2021-01-29T19:24:23Z
dc.date.available2021-01-29T19:24:23Z
dc.date.issued2020
dc.descriptionБондаренко А. І. Роль верховенства права у правозахисній діяльності сучасної держави / А. І. Бондаренко // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. Вип. 87 / редкол.: Г. I. Чанишева (голов. ред.) та ін. – Одеса : Гельветика, 2020. – С. 17-22.en_US
dc.description.abstractСоціальна справедливість субстантивно пов’язана з верховенством права і правами людини, а тому вона має розглядатися у площині державного правозахисту. Зв’язок цих трьох концептів, а також встановлена нами закономірність, що принаймні деякі допущення соціальної несправедливості в державі можуть вести до порушення прав людини й відхилення від верховенства права, створюють підґрунтя для характеристики однієї з тенденцій реалізації правозахисної функції сучасними державами. Ідеться передусім про ренесанс ідеї соціальної держави, яка була проголошена мертвою й утопічною на початку світової фінансової кризи 2008 року. Зараз, після десяти років відновлення, ідеї соціальної державності знову починають набувати концептуальних обрисів і все частіше потрапляють у фокус стратегічного планування правозахисної функції держави. У зв’язку із цим важливо простежити, як змінилося сучасне уявлення про соціальну державність в останніх дослідженнях у царині верховенства права і прав людини.Розширення концентричної системи державного правозахисту є закономірністю нашого часу, яка пов’язана насамперед з адаптацією глобальної політичної програми сталого розвитку. Ідеологія сталого розвитку передбачає поступове розширення меж соціального державного правозахисту, щоб гарантувати прийдешнім поколінням більш справедливе й рівноправне майбутнє. Права людини безпосередньо пов’язані з доктриною верховенства права, що, своєю чергою, породжує зв’язок між ними і соціальною справедливістю. Суперечливість проблеми належності соціальної справедливості до вимог верховенства права вирішується шляхом запровадження концентричної моделі соціальної держави, у рамках якої розрізняють три межові форми соціальної справедливості, визначені через права людини. Перша форма – мінімальна, яка збігається з найменшим колом державного правозахисту, – це так звана позитивна держава, де соціальне забезпечення базується на індивідуалізмі та захисті корпоративних інтересів. Інше концентричне коло, яке визначає активність держави у правозахисті, – це «держава соціальної безпеки», що проводить політику повної зайнятості, забезпечує всім громадянам гарантований мінімальний рівень життя і рівність шансів, але не матеріальну рівність. Третя, найширша форма – «держава загального добробуту», у якій забезпечуються рівність, кооперація і солідарність усіх членів суспільства.en_US
dc.description.abstractSocial justice is substantively linked to the rule of law and human rights, and should therefore be seen in the field of state human rights. The connection of these three concepts, as well as the regularity established by us that at least some assumptions of social injustice in the state can lead to human rights violations and deviations from the rule of law, create a basis for characterizing one of the tendencies of modern states. It is primarily a renaissance of the idea of the welfare state, which was declared dead and utopian at the beginning of the global financial crisis in 2008. Now, after ten years of recovery, the idea of social statehood is beginning to take on conceptual shape and increasingly become the focus of strategic planning. In this regard, it is important to see how the current view of social statehood has changed in recent research on the rule of law and human rights.The expansion of the concentric system of state human rights is a regularity of our time, which is primarily related to the adaptation of the global political program of sustainable development. In general, the ideology of sustainable development envisages the gradual expansion of the boundaries of social state human rights protection in order to guarantee future generations a more just and equal future. Human rights are directly linked to the doctrine of the rule of law, which in turn creates a link between them and social justice. The contradiction of the problem of belonging of social justice to the requirements of the rule of law is resolved by introducing a concentric model of the welfare state, which distinguishes three boundary forms of social justice, defined through human rights. The first form – the minimum, which coincides with the smallest circle of state human rights – is the so-called positive state, where social security is based on individualism and protection of corporate interests. Another concentric circle that determines the activity of the state in human rights is the “state of social security”, which pursues a policy of full employment, provides all citizens with a guaranteed minimum standard of living and equal opportunities, but not material equality. The third, broadest form is the “welfare state”, which ensures equality, cooperation and solidarity of all members of society.
dc.description.abstractСоциальная справедливость субстантивно связана с верховенством права и правами человека, а потому она должна рассматриваться в плоскости государственного правозащиты. Связь этих трех концептов, а также установлена ​​нами закономерность, что по крайней мере некоторые допущения социальной несправедливости в государстве могут вести к нарушению прав человека и отклонения от верховенства права, создают почву для характеристики одной из тенденций реализации правозащитной функции современными государствами. Речь идет прежде всего о ренессансе идеи социального государства, которая была провозглашена мертвой и утопической в ​​начале мирового финансового кризиса 2008 года. Сейчас, после десяти лет восстановления, идеи социальной государственности вновь начинают приобретать концептуальных очертания и все чаще попадают в фокус стратегического планирования правозащитной функции государства. В связи с этим важно проследить, как изменилась современное представление о социальной государственность в последних исследованиях в области верховенства права и прав человека. Расширение концентрической системы государственного правозащиты является закономерностью нашего времени, которая связана прежде всего с адаптацией глобальной политической программы устойчивого развития. Идеология устойчивого развития предусматривает постепенное расширение границ социального государственного правозащиты, чтобы гарантировать будущим поколениям более справедливое и равноправное будущее. Права человека непосредственно связаны с доктриной верховенства права, что, в свою очередь, порождает связь между ними и социальной справедливостью. Противоречивость проблемы принадлежности социальной справедливости с требованиями верховенства права решается путем введения концентрической модели социального государства, в рамках которой различают три пограничные формы социальной справедливости, определенные через права человека. Первая форма - минимальная, которая совпадает с наименьшим кругом государственного правозащиты, - это так называемая положительная государство, где социальное обеспечение базируется на индивидуализме и защите корпоративных интересов. Другое концентрическое круг, который определяет активность государства в Правозащита - это «государство социальной безопасности», который проводит политику полной занятости, обеспечивает всем гражданам гарантированный минимальный уровень жизни и равенство шансов, но не материальную равенство. Третья, самая широкая форма - «государство всеобщего благосостояния», в которой обеспечиваются равенство, кооперация и солидарность всех членов общества.
dc.identifier.citationБондаренко А. І. Роль верховенства права у правозахисній діяльності сучасної держави / А. І. Бондаренко // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. Вип. 87 / редкол.: Г. I. Чанишева (голов. ред.) та ін. – Одеса : Гельветика, 2020. – С. 17-22.en_US
dc.identifier.urihttps://hdl.handle.net/11300/14179
dc.language.isootheren_US
dc.publisherОдеса : Гельветикаen_US
dc.subjectправа людиниen_US
dc.subjectформи правозахистуen_US
dc.subjectсоціальна справедливістьen_US
dc.subjectпозитивна державаen_US
dc.subjectрівністьen_US
dc.subjecthuman rightsen_US
dc.subjectforms of human rights protectionen_US
dc.subjectsocial justiceen_US
dc.subjectpositive stateen_US
dc.subjectequalityen_US
dc.subjectправа человекаen_US
dc.subjectформы правозащитыen_US
dc.subjectсоциальная справедливостьen_US
dc.subjectположительное государствоen_US
dc.subjectравенствоen_US
dc.subjectResearch Subject Categories::LAW/JURISPRUDENCEen_US
dc.titleРоль верховенства права у правозахисній діяльності сучасної державиen_US
dc.typeArticleen_US

Файли

Контейнер Original
Зараз відображається 1 - 1 з 1
Ескіз
Name:
Bondarenko A. I. The role of the rule of law in the human rights activities of the modern state.pdf
Size:
121 KB
Format:
Adobe Portable Document Format
Description:
Завантажити
Контейнер License
Зараз відображається 1 - 1 з 1
Без Ескізу
Name:
license.txt
Size:
1.71 KB
Format:
Item-specific license agreed upon to submission
Description:
Завантажити

Зібрання

Актуальні проблеми держави і права. – 2020. – Випуск 87