Природа політичної поведінки: біополітичний підхід

Abstract

Розглядається біополітична інтерпретація проблематики природи політичної поведінки, адже біополітика, як нова еволюційна дисципліна в межах сучасної політичної науки, пропонує своє унікальне бачення «людини політичної» і природи її політичної поведінки. З’ясовано, що проблематика політичної поведінки, як і питання про природу «людини політичної», є складним феноменом наукового аналізу, адже в біополітичному дискурсі й досі не вироблено чіткого уявлення про ті фундаментальні характеристики, що лежать у природі поведінки «людини політичної». А тому наукове знання стосовно біополітичного погляду на природу і сутність політичної поведінки потребує подальшого наукового аналізу та поглиблення. Визначено поняття «людина політична», де вона являє собою індивіда з вродженими властивостями мозку і психіки, які впливають на його соціальну та політичну поведінку, можуть корегуватись у процесі соціалізації та виховання. Отже, коли ми говоримо про природу політичної поведінки, акцент робиться саме на її природних (біологічних) складниках, таких як генетика, інстинкти, нейрофізіологічні та психологічні властивості, вроджені схильності. При цьому наголошується, що вони можуть корегуватись у процесі виховання, навчання і соціалізації.

Рассматривается биополитическая интерпретация проблематики природы политического поведения, ведь биополитика, как новая эволюционная дисциплина в пределах современной политической науки, предлагает свое уникальное видение «человека политического» и природы его политического поведения. Выяснено, что проблематика политического поведения, как и вопрос о природе «человека политического», является сложным феноменом научного анализа, ведь в биополитическом дискурсе до сих пор не выработано четкого представления о тех фундаментальные характеристиках, которые лежат в основе поведения «человека политического». Поэтому научное знание о биополитической точке зрения на природу и сущность политического поведения требует дальнейшего научного анализа и систематизации. Определено понятие «человек политический», где он представляет собой индивида с врожденными свойствами мозга и психики, которые влияют на его социальное и политическое поведение, могут корректироваться в процессе социализации и воспитания. Итак, когда мы говорим о природе политического поведения, акцент делается именно на его природных (биологических) составляющих, таких как генетика, инстинкты, нейрофизиологические и психологические свойства, врожденные склонности. При этом отмечается, что они могут корректироваться в процессе воспитания, обучения и социализации.

The biopolitical interpretation of the problems of the nature of political behaviour is the main aim of the article. Biopolitics as a new evolutionary discipline in a modern political science offers its unique vision of a “political man” and the nature of his political behaviour. It has been clarified that the problem of political behaviour is a complex phenomenon of scientific analysis, because in biopolitical discourse there is still no clear view about fundamental characteristics of the “political man” and his political behaviour. Therefore, scientific knowledge about political behaviour requires further scientific analysis and systematization. It was determined, that “political man” is an individual with innate properties of the brain and psyche that affect his social and political behavior, can be adjusted in the process of socialization and upbringing. So, when we talk about the nature of political behaviour, we talk about its natural (biological constituents) such as genetics, instincts, neurophysiological and psychological properties, innate tendencies. It is noted that they can be adjusted in the process of education, training and socialization.