Трансгуманізм як проєкт покращення людини: філософсько-етичний вимір

Abstract

У статті аналізується трансгуманізм як проєкт покращення людини у філософсько-етичному вимірі. Теорія трансгуманізму говорить про те, що якісне покращення тіла людини фактично стає початком нового етапу її еволюції. Наука і сучасний розвиток технологій дозволять сучасній людині перейти на наступний щабель свого розвитку, і на цьому рівні вона буде позбавлена багатьох страждань, серед яких хвороби, навіть смерть. Сучасний трансгуманізм спрямований на конструювання нової людини, чиї здібності штучно задаватимуться під час народження, регулюватимуться протягом життя, а всі недосконалості і недоліки миттєво усуватимуться. Отже, трансгуманісти розглядають природу людини як незавершену, вони вважають, що сьогоднішнє людство не повинно бути кінцевою точкою еволюції.

The article analyzes transhumanism as a project of human improvement in the philosophical and ethical dimension. The theory of transhumanism suggests that a qualitative improvement of the human body actually becomes the beginning of a new stage in its evolution. Science and modern technology development will allow a modern man to enter the next stage of his development, and at this level, she will be deprived of many sufferings, including illness and death as a whole. Modern transhumanism is aimed at constructing a new person whose abilities are artificially challenged at birth, will be regulated throughout life, and all imperfections and disadvantages are instantly eliminated. Thus the transhumanists view the human nature as incomplete, they believe that today’s humanity should not be the ultimate point of evolution.