Романи О. Гакслі «Який чудесний світ новий!» та В. Винниченка «Сонячна машина»: типологічний дискурс

Abstract

У статті аналізується типологічний дискурс відомих творів світової літератури: англійського письменника Олдоса Гакслі й українського прозаїка Володимира Винниченка. Безпосереднім об’єктом дослідження є романи «Який чудесний світ новий!» та «Сонячна машина». На нашу думку, типологічний дискурс обох романів заслуговує на увагу в аспекті художнього втілення жанрів утопії й антиутопії та синтезу жанрів. У статті акцентується увага на тому, що українська й англійська література на початку XX століття поступово опановували жанр утопії й антиутопії, підпорядковували закони цих відомих уже світовій літературі жанрів запиту часу, у якому вони творили. Жанр фантастики був новим для української літератури, тому В. Винниченко вперше створив соціально-утопічний роман з елементами пригодницького і детективного жанрів. Олдос Гакслі – письменник, творчість якого протягом низки десятиліть сприймалася у світовій критиці як своєрідний індикатор провідних тенденцій розвитку західної літератури, створив світовий шедевр на тлі західноєвропейських традицій. Авторка наголошує на тому, що В. Винниченка й О. Гакслі споріднює наскрiзна думка про те, що очікуватиме людство в прийдешньому майбутньому, якщо людська свобода втратить свою цінність, натомість життя та безсвідоме існування набудуть рівноцінного значення. З огляду на зазначене вище, у дослідженні приділяється увага не лише тому, що ці два романи є жорсткою критикою створених ними світів чи сучасних письменникам суспільств, а взагалі людства як такого. Людства, що прагне створити світ ідеальний, світ для кожного і водночас рівний для всіх. У статті авторка доходить висновку, що за своєю жанровою приналежністю романи «Сонячна машина» В. Винниченка та «Який чудесний світ новий!»» О. Гакслі належать до антиутопій, лише з тією відмінністю, що роман першого автора синтезує риси утопії й антиутопії. Простежуємо типологічні риси схожості насамперед на жанровому й ідейно-тематичному рівнях – залежності людства від див наукового прогресу.