Кримінальний процесуальний аналіз огляду місця події як слідчої (розшукової) дії

Abstract

Дисертація є першим в науці кримінального процесуального права комплексним дослідженням ролі огляду місця події в системі слідчих (розшукових) дій відповідно до актуального кримінального процесуального законодавства України.

Встановлено, що будь-які процесуальні дії, направлені на збирання чи перевірку доказів, можна вважати слідчими (розшуковими) діями. У звʼязку з цим доцільно передбачити в ч. 1 ст. 223 КПК України не лише мету, а і особливості слідчих (розшукових) дій, які дозволять виокремити їх серед інших процесуальних дій, які також направлені на збирання доказів. Тому, задля уточнення відповідного положення пропонується ч. 1 ст. 223 КПК України викласти в наступній редакції: «1. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, та які проводяться у спосіб, передбачений цією Главою». У порівнянні з чинною редакцією ч. 1 ст. 223 КПК України запропоноване визначення не є занадто обтяженим, при цьому акцентується увага на Главі 20 КПК України, в якій міститься вичерпний перелік всіх слідчих (розшукових) дій.

Запропоновано задля чіткого визначення відмінностей між обшуком та оглядом в частині можливості відкриття закритих схованок та приміщень використовувати за аналогією положення кримінального процесуального законодавства, які стосуються втручання у приватне спілкування, відповідно до якого «спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб». Використовуючи дане положення, а також наявну практику ВС, можна дійти висновку, що якщо окремі приміщення, шафи, шухляди не закриті на додаткові замки, тобто слідчий може безперешкодно їх відкрити, то можна вважати, що їх обстеження допускається під час огляду. Якщо ж в місці проведення огляду знаходиться закритий сейф або будь-яке закрите приміщення, то це означає, що власник відповідного житла чи іншого володіння особи обмежує до нього доступ, а тому їх обстеження може відбуватися лише під час обшуку. При цьому необхідно підкреслити, що обмеження доступу означає не лише наявність замків, які необхідно відкрити, а і необхідність внесення зміни до обстановки житла чи іншого володіння особи (відсування меблів, зняття шпалер тощо).

Визначено, що до ознак, за якими можна розмежовувати обшук та огляд, можна відносити об’єкти, які планується відшукати, а точніше обізнаність про них до моменту проведення відповідної процесуальної дії. Так, на момент ініціювання обшуку відповідна уповноважена особа вже повинна знати, що саме планується відшукати. На противагу обшуку під час огляду слідчий, дізнавач та прокурор не знають, що саме вони планують відшукати. Особливо яскраво це проявляється при проведенні огляду місця події, адже така дія, як правила, проводиться на початковому етапі досудового розслідування, інколи навіть до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, а тому уповноважені службові особи з об’єктивних причин не знають, що саме вони шукають та які речі чи документи в подальшому будуть вилучені.

Сформульовано перелік ознак, які притаманні категорії «місце події»: 1) місцем події може бути місце, де було вчинено кримінальне правопорушення (на первинному етапі досудового розслідування досить складно вказувати на місце, де реально було вчинено кримінальне правопорушення); 2) місцем події також може бути визнано місце, де були виявлені сліди кримінального правопорушення (місце події повинно розглядатися максимально широко і включати в себе як місце вчинення кримінального правопорушення, так і місце виявлення слідів такого правопорушення. При цьому на початковому етапі місце, де були встановлені сліди, має величезне значення, адже саме за допомогою таких доказів може розпочатися активна фаза досудового розслідування); 3) певну місцевість чи приміщення можна визнавати місцем події лише на початкових етапах досудового розслідування (йдеться про зв’язок між оперативністю проведення відповідних процесуальних дій та фактом визнання певної місцевості місцем події. Існує прямий зв’язок між моментом виявлення слідів кримінального правопорушення та визнання певного місця місцем події); 4) сам факт проведення такої процесуальної дії, як огляд місця події, вже вказує на можливість визнання певної території чи місцевості місцем події (такий підхід застосовують працівники правоохоронних органів, які проводять огляд місця події як невідкладно слідчу (розшукову) дію, не володіючи достатньо інформацією щодо конкретного місця, де буде проводитись така процесуальна дія); 5) певне місце стає місцем події після того, як уповноважена службова особа приймає рішення про необхідність проведення огляду місця події (рішення про проведення огляду місця події приймає відповідна уповноважена особа (слідчий, дізнавач, прокурор). В момент прийняття рішення про проведення огляду місця події на підстави інформації, яка була надана представникам правоохоронних органів, слідчий (прокурор, дізнавач) фактично визнає місце, на якому проводитись відповідний огляд, місцем події).

Доведено, що місце події – це територія (приміщення тощо), на якій ймовірно було вчинено кримінальне правопорушення або наявні сліди ймовірного кримінального правопорушення і відносно якого уповноважена особа приймає рішення про необхідність проведення огляду як невідкладної процесуальної дії на початковому етапі досудового розслідування.

Аргументовано, що в результаті виявлених протирічь між нормативним регулюванням та фактичним проведенням огляду місця події-житла чи іншого володіння особи за добровільною згодою власника необхідно внести зміни до ч. 2 ст. 237 КПК України та викласти її в наступній редакції: «2. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Огляд місця події, який проводиться в житлі чи іншому володінні особи, може бути проведений за письмовою добровільною згодою власника без необхідності отримання ухвали слідчого судді». В даному випадку необхідно лише зробити уточнення, що згода власника обов’язково має бути письмово посвідчена.

Доведено, що огляд місця події можна визначити як різновид огляду як слідчої (розшукової) дії, який проводиться на території, на якій було ймовірно вчинено кримінальне правопорушення або наявні сліди ймовірного кримінального правопорушення, та який відбувається, як правило, на початковому етапі досудового розслідування.

Запропоновано всіх суб’єктів, які приймають участь в огляді місця події, на три групи: особи, які безпосередньо проводять огляд місця події (суб’єкти, які безпосередньо керують процесом проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, реалізуючи повноваження, передбачені кримінальним процесуальним законодавством), особи, які залучаються до проведення огляду місця події уповноваженими на те учасниками кримінального провадження для сприяння в його проведенні (суб’єкти, які залучаються до проведення процесуальної дії уповноваженими на те учасниками кримінального провадження для сприяння в проведенні огляду місця події) та особи, які залучаються до огляду місця події для забезпечення власних прав та інтересів.

Доведено, що перед тим, як розпочати огляд місця події, особа, яка буде проводити відповідну слідчу (розшукову) дію, повинна визначити понятих, які будуть приймати в ній участь. Як свідчить практика, пошук понятих, як правило, відбувається вже на місці події, адже на момент виїзду слідчий ще не може бути впевнений, що існує потреба у проведенні огляду місця події. Відповідно, вже на місці починається пошук понятих, якими, як правило, стають сусіди, перехожі, водії проїжджаючих автомобілів та інші. Очевидно, що ймовірність натрапити на родича учасника відповідного кримінального провадження або іншу зацікавлену особу серед звичайних перехожих досить низька, але у випадку залучення сусідів така ймовірність значно зростає. У зв’язку з цим ми вважаємо, що найкращим способом є залучення слідчим власних понятих, які можуть виїхати на місце події в будь-який момент доби. При цьому ми підкреслюємо, що формулювання «власні поняті» не вказує на їх зв’язок з правоохоронними органами або на залежність від слідчого чи іншому уповноваженої особи, що може негативно вплинути на їх об’єктивність. Слідчий може встановити контакт з такими особами з інших кримінальних проваджень, які вже були залучені в якості понятих та які продемонстрували свою об’єктивність в інших слідчих діях. Такий порядок залучення понятих є найкращим, адже повністю усуває ризик залучення необ’єктивних понятих та гарантує якісну комунікацію з ними під час проведення огляду місця події.

Запропоновано при визначенні осіб, які можуть бути залучені в якості понятих під час огляду місця події, дотримуватись наступних правил:

- перед залученням понятого необхідно встановити, чи є він родичом будь-кого з учасників огляду місця події, чи має відношення до правоохоронного органу або чи може він бути будь-яким чином зацікавленим у результатах слідчої дії, що планується провести. Краще за все такі відомості зафіксувати письмово або в протоколі огляду місця події з підписом понятого, або відібрати від понятого відповідну розписку;

- перед проведенням огляду місця події запитати у учасників, чи знають вони понятого та чи мають вони будь-які зауваження щодо його участі у відповідній процесуальній дії. В такий спосіб можна гарантувати згоду від усіх учасників огляду місця події на участь понятого, що в подальшому якщо не унеможливить, то як мінімум ускладнить потенційні претензії зі сторони захисту щодо законності проведення огляду місця події;

- за можливості не обирати в якості понятих сусідів, якщо огляд місця події відбувається в оселі. Досить часто родичи можуть проживати рядом одним з одним, що підвищує ризик їх випадкового залучення для участі в слідчій дії (особливо це стосується випадків проведення огляду місця події в сільській місцевості). Навіть якщо сусіди не є родичами, тривали проживання разом могло стати причиною виникнення конфліктних ситуації, які можуть вплинути на об’єктивність таких осіб. Відповідно, якщо існує така можливість, під час огляду житла чи іншого володіння особи бажано залучати випадкових перехожих.

Сформульовано перелік специфічних ознак, які притаманні лише огляду місця події:

- вірогідність проведення огляду місця події не тими самими особами, які в подальшому будуть здійснювати досудове розслідування. Через невідкладність у проведення огляд місця події може бути проведено черговою слідчо-оперативною групою, яка в подальшому не матиме відношення до даного кримінального провадження. У зв’язку з цим в будь-яких підрозділах правоохоронних органів мають висуватися однаково суворі вимоги щодо якості проведення огляду місця події. Якщо ж на чергуванні в конкретний момент часу буде перебувати малокваліфікований слідчий, то своїми помилковими діями він може унеможливити подальше розслідування кримінальних правопорушень, до яких буде привернута увага всього суспільства;

- рівень непрогнозованості огляду місця події. Рідко коли огляд місця події проводиться повторно, тобто є плановою слідчою дією. Як правило, всі складнощі, які виникають під час огляду місця події пов’язані саме з неможливість завчасно підготуватися до тих умов, які виникли на місці події. Відповідно, члени СОГ мають бути максимально гнучкими з точки зору адаптації до нових умов, враховуючи при цьому вимоги законодавства щодо забезпечення законності під час проведення огляду місця події;

- висока вірогідність конфліктної ситуації. Досить часто огляд місця події відбувається відразу після вчинення кримінального правопорушення, а безпосередні учасники такого правопорушення можуть ще перебувати на місці. Це може спричинити конфлікти як між учасниками огляду місця події, так і по відношенню до представників правоохоронних органів. У зв’язку з цим члени СОГ повинні бути готові до таких агресивних дій по відношенню до себе, інших оточуючих або самого місця події;

- поєднання з іншими процесуальними діями. Відповідно до ч. 2 ст. 238 КПК України, огляд трупа може відбуватися одночасно з оглядом місця події, тобто в даному випадку буде проведено одразу дві процесуальні дії, за результатами яких буде складено один протокол. В даному випадку мова ведеться не про об’єднання однакових слідчих (розшукових) дій, а про проведення різних за своїм змістом процесуальних дій. Наприклад, під час огляду місця події може виникнути потреба в затриманні одного з учасників кримінального правопорушення. В свою чергу, затриманню може передувати переслідування з проникненням в житло чи інше володіння особи.

Доведено, що протокол огляду місця події повинен складатися після завершення проведення всіх необхідних процесуальних дій, що має одразу декілька пояснень. По-перше, лише після проведення повного огляду місця події у слідчого буде достатньо інформації, щоб скласти повний протокол огляду. Незалежно від того, яку методику складання протоколу обрав слідчий, лише в самому кінці він зможе найбільш повно викласти власні спостереження відносно всіх об’єктів, які були ним досліджені. По-друге, після завершення робочого етапу огляду слідчий чи інша уповноважена службова особа зможе повністю сконцентруватися на написанні всіх необхідних процесуальних документів, що дозволить мінімізувати будь-які помилки та неточності в протоколі огляду місця події.