Правове регулювання соціальних прав засуджених до позбавлення волі

Abstract

Проаналізовано переваги та недоліки сучасного стану правового регулювання соціальних прав засуджених до позбавлення волі. Визначено ознаки соціальних прав засуджених: – гарантованість – соціальні права засуджених закріплені в національних та міжнародних нормативно-правових актах; – вони слугують засобом задоволення життєвих потреб на рівні не нижчому, ніж розмір прожиткового мінімуму, встановленого законом; – реалізуються в добровільному порядку, за відсутності примусу; – серцевиною слугує наявність соціальних ризиків та/або складних життєвих обставин та/або страхового випадку, причому незалежно від часу їх виникнення – до ув’язнення чи після; – обсяг соціальних прав засуджених, як правило, варіюється із тривалістю страхового стажу та розміру отримуваного заробітку; – можуть реалізовуватись як на регулярній основі, так і на тимчасовій; – фінансування витрат на реалізацію соціальних прав засуджених здійснюється за кошт Державного бюджету України та інших, не заборонених чинним законодавством, джерел. Сформульовано поняття «соціальні права засуджених до позбавлення волі» як система прав, котрі закріплені в національних та міжнародних нормативно-правових актах, спрямовані на нейтралізацію складних соціально-життєвих обставин та/або забезпечення рівня життя в розмірі не менше прожиткового мінімуму за умови настання соціальних ризиків, а також належного функціонування людського організму громадян, які визнані в судовому порядку винними у вчинені злочину, під час настання в них соціального ризику чи складних життєвих обставин. Результати моніторингових візитів до місць несвободи попередніх років у межах реалізації національного превентивного механізму дозволяють констатувати, що порушення соціальних прав засуджених до позбавлення волі на практиці є загальнопоширеними. Вищезазначені факти дають підстави стверджувати про порушення соціальних прав засуджених, передбачених ст.ст. 43, 46, 48, 49 Конституції України з боку адміністрацій установ виконання покарань. Основним Законом установлено непорушність соціальних прав для громадян України, однак, як показує практика, через закритість кримінально-виконавчої системи засуджені фактично позбавлені можливості реалізовувати соціальні права належним чином. На основі дослідження правового регулювання соціальних прав засуджених до позбавлення волі встановлено, що, з одного боку, Україна має суттєві здобутки та позитивні результати у вищезазначеній сфері. З іншого – на практиці й донині залишаються поширеними випадки масового нехтування та порушення відповідних прав щодо вищезазначеної категорії громадян.

Проанализированы преимущества и недостатки современного состояния правового регулирования социальных прав осужденных к лишению свободы. Определены признаки социальных прав осужденных: - гарантированность - социальные права осужденных закреплены в национальных и международных нормативно-правовых актах; - они служат средством удовлетворения жизненных потребностей на уровне не ниже, чем размер прожиточного минимума, установленного законом; - реализуются в добровольном порядке, при отсутствии принуждения; - сердцевиной служит наличие социальных рисков и / или сложных жизненных обстоятельствах и / или страхового случая, причем независимо от времени их возникновения - до заключения или после; - объем социальных прав осужденных, как правило, варьируется с продолжительностью страхового стажа и размера получаемого заработка; - могут реализовываться как на регулярной основе, так и на временной; - финансирование расходов на реализацию социальных прав осужденных осуществляется за средства Государственного бюджета Украины и других, не запрещенных действующим законодательством, источников. Сформулировано понятие «социальные права осужденных к лишению свободы» как система прав, которые закреплены в национальных и международных нормативно-правовых актах, направленные на нейтрализацию сложных социально-жизненных обстоятельств и / или обеспечения уровня жизни в размере не менее прожиточного минимума при условии наступления социальных рисков, а также надлежащего функционирования человеческого организма граждан, признанных в судебном порядке виновными в совершении преступления, во время наступления в них социального риска или сложных жизненных обстоятельствах. Результаты мониторинговых визитов в места лишения свободы предыдущих лет в рамках реализации национального превентивного механизма позволяют констатировать, что нарушения социальных прав осужденных к лишению свободы на практике является общераспространенным. Вышеупомянутые факты дают основания утверждать о нарушении социальных прав осужденных, предусмотренных ст.ст. 43, 46, 48, 49 Конституции Украины со стороны администраций учреждений исполнения наказаний. Основным Законом установлено незыблемость социальных прав для граждан Украины, однако, как показывает практика, из-за закрытости уголовно-исполнительной системы осужденые фактически лишены возможности реализовывать социальные права надлежащим образом. На основе исследования правового регулирования социальных прав осужденных к лишению свободы установлено, что, с одной стороны, Украина имеет существенные достижения и положительные результаты в вышеупомянутой сфере. С другой - на практике и по сей день остаются распространенными случаи массового пренебрежение и нарушение соответствующих прав в отношении вышеупомянутой категории граждан.

The article is devoted to the analysis of the advantages and disadvantages of the current state of legal regulation of social rights of persons sentenced to imprisonment. The signs of social rights of convicts are determined: – guarantee – social rights of convicts are enshrined in national and international regulations; – they serve as a means of meeting the needs of life at a level not lower than the subsistence level established by law; – are sold voluntarily, in the absence of coercion; – the core is the presence of social risks and/or difficult life circumstances and/or the insured event, regardless of the time of their occurrence – before or after imprisonment; – the scope of social rights of convicts, as a rule, varies with the length of insurance and the amount of earnings received; – can be implemented both on a regular basis and temporarily; – financing of expenses for realization of social rights of convicts is carried out at the expense of means of the State budget of Ukraine and other sources which are not forbidden by the current legislation. The concept of social rights of persons sentenced to imprisonment is formulated as a system of rights enshrined in national and international regulations, aimed at neutralizing complex social and life circumstances and/or ensuring a standard of living at least the subsistence level in the event of social risks, and also the proper functioning of the human body of citizens who have been found guilty in court of a crime, in the event of social risk or difficult life circumstances. The results of monitoring visits to places of detention in previous years in the framework of the implementation of the national preventive mechanism allow us to say that violations of social rights of persons sentenced to imprisonment are widespread in practice. The above facts give grounds to allege a violation of social rights of convicts under Art. 43, 46, 48, 49 of the Constitution of Ukraine by the administra- tions of penitentiary institutions. The Basic Law establishes the inviolability of social rights for citizens of Ukraine, however, as practice shows, due to the closed nature of the penitentiary system, convicts are effectively deprived of the opportunity to exercise social rights properly.Based on a study of legal regulation of social rights of persons sentenced to imprisonment, it is established that, on the one hand, Ukraine has significant achievements and positive results in the above area. On the other hand, in practice, cases of mass neglect and violation of the relevant rights of the above-mentioned category of citizens remain widespread to this day.