Теоретичні проблеми права власності на природні об’єкти та їх ресурси в Україні

Abstract

Дисертація присвячена дослідженню методологічних основ та теоретичних положень правового регулювання відносин власності на природні об’єкти та їх ресурси в Україні. В ній розкриваються доктринальні концепції взаємодії людини і суспільства з природним оточенням на власницьких засадах, і на цій основі пропонуються теоретичні узагальнення щодо законодавчого закріплення відносин власності на природні багатства країни. В роботі розглянуті проблемні питання права власності на природні об’єкти й їх ресурси в інтегрованому та диференційованому аспектах, у виключній і розділеній формах та інші питання, які у зазначеній постановці не розглядалися у вітчизняній юридичній науці. Автором проаналізовано конституційне закріплення відносин владності на природні об’єкти та правове регулювання їх використання галузевим природноресурсовим законодавством. Певний соціально-філософський інтерес представляє концепція власності в доктрині «демократичного соціалізму», згідно з якою справедливому соціальному розподілу власності можна прийти на основі її еволюційного розвитку за допомогою здійснення реорганізації та реформування відносин власності. На основі доктрини «демократичного соціалізму» розроблено чимало формально-юридичних концепцій права власності, до яких відносяться теорії «змінених правомочностей власності», «розширення правомочностей соціального управління власністю», «вільної підприємницької ініціативи», які отримали визнання і у вітчизняних гуманітарних дослідженнях, які піддані критичному аналізу в дисертації. У дослідженні представлено співвідношення захисту й охорони права власності на природні ресурси, а також розкриті цивільно-правові, адміністративно-правові та кримінально-правові способи захисту й охорони права власності на природні об’єкти, порядок їх застосування в судовому та нотаріальному порядку і в порядку самозахисту. Підкреслюється, що захист і охорона відносин власності на природні багатства є однією з головних функцій держави і становлять найважливіше завдання всієї сучасної правової системи України.

Диссертация посвящена исследованию методологических основ и теоретических положений правового регулирования отношений собственности на природные объекты и их ресурсы в Украине. В работе раскрыто представление о собственности, которое формируется под влиянием процессов обыденной жизнедеятельности, связанное с предметами внешнего мира и воспринимаемое как отношение людей к принадлежащим им вещам. Осознание собственности в человеко-вещевом понимании представляется как принадлежность вещей, предметов или объектов внешнего мира определенным субъектам. В доктринальных концепциях отношений природоресурсовой собственности мыслителями древности, средневековья, новой и новейшей истории, особенно теоретиками XIX-XX веков, рассматриваются как система философских взглядов. Наиболее распространенной является теория собственности как «социальная функция» или теория «социальной связанности» отношений собственности. Теория собственности как «социальная функция» получила широкое распространение в конце XIX – начале ХХ века. Определенный социально-философский интерес представляет концепция собственности в доктрине «демократического социализма», согласно которой справедливому социальному распределению собственности можно прийти на основе её эволюционного развития посредством осуществления реорганизации и эффективного реформирования отношений собственности. На основе доктрины «демократического социализма» разработано немало формально-юридических концепций права собственности, к которым относятся теории «измененных правомочий собственности», «расширения правомочий социального управления собственностью», «свободной предпринимательской инициативы», получивших признание и в отечественных гуманитарных исследованиях. В работе рассмотрены проблемные вопросы права собственности на природные объекты и их ресурсы в интегрированном и дифференцированном аспектах, в исключительной и разделенной формах и некоторые другие вопросы, которые в указанной постановке не рассматривались в отраслевой юридической науке. Диссертантом критически проанализировано конституционное закрепление отношений собственности на природные объекты и их регулирование природоресурсовым законодательством Украины. На этой основе предложены теоретические обобщения и практические предложения по совершенствованию законодательного закрепления права собственности на природные богатства страны. По утверждению автора, наиболее приемлемой концепцией правового регулирования отношений собственности на природные объекты и их ресурсы в условиях проводимой в настоящее время децентрализации власти в стране, является право разделенной собственности. Она открывает широкие возможности для «демократизации» отношений собственности и по этой концепции более определённым и обоснованным становится участие в них представительно-властных и управленческо-распорядительных структур разного уровня. В диссертационном исследовании представлено соотношение защиты и охраны права собственности на природные объекты, а также раскрыты гражданско-правовые, административно-правовые и уголовно-правовые способы защиты и охраны права собственности на природные объекты, а также условия их применения в судебном и нотариальном порядке и в порядке самозащиты. Отмечается, что защита и охрана отношений собственности является одной из главных функций государства и составляют важнейшую задачу всей правовой системы Украины.

The thesis is devoted to the complex research of methodological basis and theoretical provisions of legal regulation in the sphere of property ownership relations to natural objects and their resources in Ukraine. It reveals doctrinal concepts of the interaction of human and society with the environment in the aspect of property relations. As the result the author made theoretical generalizations and propositions of legislative consolidation of the natural wealth property relations. Attention is devoted to problematic issues of the ownership of natural objects and their resources in the integrated and differentiated aspects, in the exclusive and divided forms. The research also contains other issues that haven’t been analyzed before in author's question statement in Ukrainian legal literature. The author assesses the constitutional attachment of ownership relations to natural objects and sectoral legal regulation of this question with special natural resources legislation. A specific socio-philosophical interest is the concept of ownership in the doctrine of «democratic socialism», according to which a fair social distribution of property can be arrived at on the basis of its evolutionary development through the implementation of reorganization and reform of property relations. On the basis of the doctrine of «democratic socialism», many formal legal concepts of property law have been developed, including theories of «changed property rights», «extending the powers of social property management», «free entrepreneurial initiative», recognized in domestic humanitarian studies that have been subjected critical analysis in the dissertations. The study found the ratio of the protection and preservation of ownership of natural resources. There is also defined the content of the civil, administrative and criminal methods of protection and preservation of the ownership of natural objects, their application in judicial and notarial procedures and in self-defense. It is separately emphasized that the protection and preservation of property ownership relations to natural wealth are the main functions of the state and constitute the most important task of the modern legal system of Ukraine.