Міждержавне співробітництво: концептуальні засади дослідження та підходи до класифікації

Abstract

У статті всебічно проаналізовано концептуально-методологічні засади дослідження міждержавних відносин, з’ясовано теоретичні підходи класифікації міждержавних відносин. У дослідженні представлено моделі міждержавної взаємодії крізь призму класичних напрямів теорії міжнародних відносин як політичного реалізму, політичного ідеалізму та конструктивізму. Аналіз концепцій міждержавних відносин дозволив виділити партнерство, стратегічне партнерство, союзництво як основні типи взаємодії країн на міжнародній арені, виокремити ключові чинники, що визначають ефективність партнерства як інструмента просування національних інтересів держав. Стратегічне партнерство розглядається як модель міждержавних відносин, що реалізується державами на підставі збігу стратегічних інтересів принаймні у двох сферах співпраці, котрі за певних обставин можуть переходити в інші напрями взаємодії. Підкреслюється, що, на відміну від союзництва, партнерство дозволяє державам-партнерам зберігати певну автономію в реалізації зовнішньої політики.

В статье проведен всесторонний анализ концептуально-методологических основ исследования межгосу- дарственных отношений, рассмотрены теоретические подходы к классификации межгосударственного взаимодействия. В исследовании представлены модели межгосударственного сотрудничества через призму классических направлений теории международных отношений как политического реализма, политического идеализма, конструктивизма. Анализ концепций межгосударственного сотрудничества позволил выделить партнерство, стратегическое партнерство, союзничество как основные типы взаимодействия стран на международной арене, очертить факторы, предопределяющие эффективность партнерства как инструмента продвижения национальных интересов государств. Стратегическое партнерство рассматривается как модель межгосударственных отношений, которые реализуются государствами на основе совпадения их стратегических интересов в двух сферах сотрудничества. Подчеркивается, что в отличие от союзничества, партнерство позволяет странам-партнерам сохранять определенную автономию в осуществлении внешней политики.

The article comprehensively investigates the conceptual background of the interstates relations, focuses on the theoretical approaches to classification of bilateral relationships. The study of the models of interstates relations is made through the prism of the classical schools within international relations theory as political realism, political idealism and constructivism. Analysis of the concepts of interstate relations allowed to identify partnership, strategic partnership and alliance as the three main types of bilateral relations on the world stage. It was found the key factors that influence the effectiveness of partnership as the type of interstates relations and the tool to ensure States national interests. The authors consider strategic partnership in interstates relationships as a specific type of interaction of partner states in realization of common strategic interests. These interests must be long-termed and should coincide at least in two spheres and in some cases transform from one into another. This type of relationships unlike the unionship gives a wide space for political maneuvers, does not foresee synchronization of actions in terms with strategic partners