Концептуальний зміст постфемінізму

Abstract

Розглядається постфемінізм як нова стадія розвитку феміністської теорії, специфікою якої є самокритицизм, звернення до першооснов, переосмислення ключових категорій класичної феміністської парадигми. Зазначається, що суб’єктивність індивіда є наслідком і результатом дискурсивних практик. Простежується відмова теоретиків постфемінізму від (псевдо) універсалістського трактування «жінок» і традиційної дихотомії «специфічно жіноче» – «специфічно чоловіче». Виявляється, що стать не є даністю, а перформативним утворенням, продуктом культури. Підкреслюється, що встановлення і контроль за дотриманням «гетеросексуальної» норми є необхідним для підтримання існуючого соціально-економічного укладу сучасного суспільства. Аргументується недоречність оперування категоріями «жіноче – чоловіче», «додискурсивне – дискурсивне», «природна стать – гендер», що стереотипізує та ієрархізує суспільне мислення та зміцнює патріархальний режим.

Postfeminism is considered as a new stage in the development of a feminist theory whose specificity is self criticism, an appeal to the first principle, and a rethinking of the key categories of the classical feminist paradigm. It is noted that the subjectivity of an individual is a consequence and result of discursive practices. There is traced the refuse of the theorists of post-feminism from (pseudo) universalist interpretation of «women» and the traditional dichotomy «specifically female» – «specifically male». It turns out that gender is not a given, but a performative formulation, a product of culture. It is emphasized that establishing the «heterosexual» norm and controlling its compliance is necessary to maintain the existing socioeconomic structure of modern society.