Наукові теорії щодо об’єкта правовідносин та правова характеристика загального й спеціального об’єкта цивільних процесуальних правовідносин

Abstract

У статті проаналізовано різні наукові підходи до визначення об’єкта правовідно- син. Підкреслюється, що спеціальні та загальні об’єкти цивільних процесуальних правовідносин співвідносяться один з одним таким чином: 1) загальний об’єктивний об’єкт може бути ідентичним спеціальному об’єктному результату; 2) загальний цільовий об’єкт може бути більш негативним, ніж отриманий спеціальний об’єкт-результат; 3) загальний об’єкт може бути більш позитивним, ніж отриманий спеціальний об’єктний результат. Запропоновано визначення поняття загального та спеціального об’єкта цивільно-процесуальних правовідносин. Таким чином, загальним об’єктом цивільно-процесуальних правовідносин є розгляд і вирішення справ у суді з метою ефективного захисту суб’єктивних прав, свобод або інтересів особи, суспільства чи держави а саме матеріальні та нематеріальні вигоди, для захисту яких суб’єкти вступають у цивільно-процесуальні правовідносини (гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформації, а також інші матеріальні та нематеріальні вигоди і). Особливим об’єктом цивільно-процесуальних правовідносин є результат, який представляє процесуальні наслідки поведінки одного з суб’єктів внаслідок вимоги іншого суб’єкта, досягається останнім через низку процесуальних дій, вчинених під час розгляду. і вирішення цивільної справи в порядку позову, наказу, окремого провадження або перегляду судових рішень, а також консолідується рішенням суду, постановою, постановою або наказом. На підставі запропонованих визначень понять загального та спеціального об’єкта цивільно-процесуальні правовідносини забезпечуються їх характеристиками.