Слідчий суддя як гарант забезпечення законності та обґрунтованості обмеження конституційних прав і свобод людини під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Abstract

У статті розглянуто поняття «судовий контроль за дотриманням прав людини під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій», ознаки й особливості здійснення слідчим суддею такого контролю під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Акцентовано на тому, що судовий контроль за дотриманням прав людини під час про- ведення негласних слідчих (розшукових) дій здійснюється з метою перевірки правомірності застосування до осіб заходів процесуального примусу, які обмежують конституційний принцип недоторканності особи, а також запобігання неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права й свободи громадян. Виділено основні проблеми правового регулювання судового контролю слідчих суддів під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, до яких віднесено: невизначеність чіткого розуміння в нормах кримінального процесуального закону статусу втручання в при- ватне спілкування в системі негласних слідчих (розшукових) дій як самостійної негласної слідчої (розшукової) дії, яка може проводитись у визначених законом різновидах, чи узагальнюючого поняття, що містить у собі чотири самостійні негласні слідчі (розшукові) дії, визначені нормами Кримінального процесуального кодексу України як різновиди втручання в приватне спілкування; невизначеність і відсутність чітких меж судового контролю; невизначеність правового статусу й повноважень слідчого судді; невизначеність і відсутність чіткого порядку відбору кандидатів на виконання судово-контрольної функції. Зроблено висновок, що для забезпечення дієвого судового контролю за дотриманням прав і свобод особи під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій до чинного Кримінального процесуального кодексу України слід внести зміни, зокрема закріпити положення про обов’язок слідчого чи прокурора надавати слідчому судді для ознайомлення матеріали кримінального провадження, якими підтверджується обґрунтованість клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, здійснення судового контролю та за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, збільшення строку розгляду клопотань із 6 годин до 24 годин.

The article considers the concept of judicial control over the observance of human rights during the CISA the signs and features of the investigative judge’s exercise of such control during the CISA. Emphasis is placed on the fact that judicial control over the observance of human rights during the CISA is carried out in order to verify the legality of coercive measures that limit the constitutional principle of inviolability, as well as to prevent illegal actions and decisions that violate constitutional rights and freedoms of citizens. The main problems of legal regulation of judicial control of investigative judges during the CISA are highlighted, which include: the ambiguity of clear understanding in the norms of the criminal procedural law of the status of the interference with private communication within the system of CISA: as an independent CISA, which can be carried out in the statutory varieties, or a general concept containing four independent CISAs defined by the norms of the Criminal Procedural Code of Ukraine of Ukraine as types of the interference with private communication, uncertainty and lack of clear boundaries of judicial control, the uncertainty of legal status and powers of the investigator judges, uncertainty and lack of a clear procedure for selecting candidates for judicial control. It is concluded that in order to ensure effective judicial control over the observance of individual rights and freedoms during the CISA, the current the Criminal Procedural Code of Ukraine should be amended, in particular: to establish provisions on the duty of investigators or prosecutors to provide, which confirms the validity of the request for permission to conduct of CISA, judicial review and the results of the CISA, increasing the period of consideration of applications from 6 hours to 24 hours.