Криміналістична класифікація серійних злочинів, які розслідуються із використанням методології профайлінгу

Abstract

Стаття присвячена криміналістичній класифікації серійних злочинів, ефективне виявлення та розслідування яких потребує використання методу профайлінгу. Профайлінг – це орієнтуючий метод, який застосовується під час розслідування серійних/повторюваних злочинів, що полягає у формуванні особою/групою осіб, які володіють спеціальними знаннями в галузі наук: психології, кримінології, криміналістики, психологічного портрета невідомої особи злочинця (використовуючи психодіагностику та вербальні/невербальні методи ідентифікації особи), зважаючи на слідову картину вчинених протиправних діянь. На основі аналізу кримінально-правових норм, що містяться в Кримінальному кодексі України, було зроблено висновок, що використання профайлінгу як спеціального методу, що використовується під час досудового слідства, доцільно при розслідуванні умисних вбивств (ст. 115 КК України); зґвалтування (ст. 152 КК України); сексуального насильства (ст. 153 КК України) у випадку їхньої серійності. Виокремлено критерії для класифікації таких протиправних діянь, зокрема за а) обʼєктивними та б) субʼєктивними ознаками складу злочинів, в) субʼєктом вчинення злочинів. Здійснено класифікацію злочинів залежно від використовуваних знарядь та засобів: а) злочини, що вчиняються спеціально створеними знаряддями та засобами; б) злочини, що вчиняються за допомогою знарядь та засобів, що знаходилися на місці вчинення злочину; в) злочини, що вчиняються без використання допоміжних знарядь та засобів. Класифіковано протиправні діяння залежно від територіальних особливостей вчинення злочинів: а) злочини, які вчинено в межах одного населеного пункту/області; б) злочини, що вчиняються на території різних областей, проте в межах однієї країни; в) злочини, що вчиняються на територіях декількох країн. Водночас класифіковано злочини за мотивом їх вчинення. На основі дослідження наявної у відкритих джерелах інформації про найбільш резонансні серійні злочини було проведено класифікацію серійних злочинів насильницької спрямованості залежно від субʼєктів їх вчинення, констатовано, що не кожен серійний злочинець має психічні захворювання.