Особливості умов та наслідків діяльності в інтересах іншої особи без доручення в умовах карантину

Abstract

У статті проаналізовано випадки ведення чужих справ без доручення у зв’язку з обмеженнями, пов’язаними з виникненням і подальшим поширенням коронавірусної інфекції (COVID-19), умови їх виникнення та наслідки. Зазначається, що попри намагання зменшити шкідливі наслідки карантину, його запровадження все ж унеможливило для досить великої групи громадян здійснення ними своїх прав і виконання обов’язків у цивільно-правових відносинах, а також потягло виникнення інших, позадоговірних стосунків. Зокрема, почастішали ситуації, коли певні обставини спонукають осіб, які не мають відповідних на те повноважень, до добровільного вчинення якихось дій у майнових інтересах іншої особи. Здебільшого чинниками таких вчинків є раптове виникнення небезпеки настання несприятливих для іншої особи майнових наслідків, яких можна уникнути лише негайним вжиттям відповідних заходів, відсутність можливості попередньої згоди на вчинення зазначених дій. При цьому інша особа може як перебувати в іншому місці, так і перебувати в такому стані, коли не в змозі самостійно прийняти будь-яке рішення. Запропоновано до обставин, які спонукають до добровільного вчинення якихось дій у майнових інтересах іншої особи, віднести також негативний вплив кризової ситуації, яка може спричинити депресійні стани, що також може потягти ризик тимчасового невиконання особою своїх зобов’язань (наприклад, особа, будучи одинокою, тяжко переносить режим карантину). Огляд можливих ситуацій, пов’язаних із перебуванням на карантині, коли виправданим є втручання у сферу майнових інтересів іншої особи, дав підстави для висновку, що вони характеризуються підвищеним рівнем соціальної корисності. Адже в таких випадках гестор здебільшого вчиняє дії не лише в інтересах окремої особи, але й суспільства, допомагаючи вберегтися від захворювання представникам «груп ризику» (одиноким людям похилого віку, немічним тощо), запобігаючи поширенню COVID-19. Фактично його діяльність спрямована на сприяння досягненню мети карантину, що має враховуватися при вирішенні спорів, які можуть виникати при її здійсненні. Тому в таких випадках суди мають враховувати суспільну корисність дій гестора, залучаючи у необхідних випадках до відшкодування зроблених ним витрат третіх осіб, через бездіяльність або неналежну діяльність яких виникла необхідність діяльності у веденні справ без доручення.

Article analyzes the cases of performing actions in the property Interests of the other person without its commission due to restrictions related to the occurrence and further spread of coronavirus infection (COVID-19), the conditions of their occurrence and consequences. It is noted that despite attempts to reduce the harmful effects of quarantine, its introduction still made it impossible for a large group of citizens to implement their rights and obligation sunder civil law, as well as led to other, non-contractual relations. In particular, situations have become more frequent when certain circumstances motivate persons who do not have the appropriate authority to voluntarily take any action in the interests of another person’s property. Generally, the factors of such actions are the sudden emergence of the danger of adverse property consequences for another person, which can be avoided only by taking appropriate measures, the lack of prior consent to these actions. In this case, the other person may be in another place and be in a state where he or she cannot make a decision on his or her own. It is suggested that the circumstances that encourage voluntary actions in the property interests of another person should include the negative impact of a crisis situation that can lead to depression, which can also entail the risk of temporary failure of a person to fulfill obligations (for example, a person being lonely, is difficult to tolerate quarantine). A review of possible quarantine situations where interference with another person’s property interests is justified has led to the conclusion that they are characterized by an increased level of social utility. After all, in such cases, gestor, usually, acts not only in the interests of the individual but also society, helping to to protect against the disease to representatives of “risk groups” (single elderly, infirm, etc.), and thus preventing the spread of COVID-19. In fact, its activities are aimed at promoting the goal of quarantine, which should be taken into account in resolving disputes that may arise in its implementation. Therefore, in such cases, the courts must take into account the public utility of the gestor’s actions, involving if necessary to reimburse the costs incurred by third parties, due to inaction or improper activities which necessitated performing actions in the property interests of the other person without its commission.