Нормативність як кримінально-правовий феномен: до постановки питання

Abstract

В дослідженні сформульовано особисту наукову позицію щодо бачення нормативності кримінального права, в основу якого покладено широкий аксіологіч- ний підхід до права. Стверджується, що нормативність кримінального права не слід ототожнювати з його нормативним характером (сукупністю кримінально-правових норм). Норма кримінального права – основа його нормативності, структурними ком- понентами якої також є функції та принципи кримінального права. Нормативність кримінального права в найбільшій мірі виражає його функціональне призначення як регулятора суспільних відносин та є засобом об’єктивації власної ціннісної сутності кримінального права.В исследовании сформулирована личная авторская позиция относительно видения нормативности уголовного права, в основу которой положен широкий аксиологический подход к праву. Утверждается, что нормативность уголовного права не следует отождествлять с его нормативным характером (совокупностью уголовно-правовых норм). Норма уголовного права – основа его нормативности, структурными компонентами которой также являются функции и принципы уголовного права. Нормативность уголовного права в наибольшей мере выражает его функциональное предназначение как регулятора общественных отношений и является средством объективации собственной ценностной сущности уголовного права.Article formulates personal scientific vision of the criminal law normativity based upon the wide axiological approach to law. It is alleged that normative criminal law should not be confused with its normative character (set of criminal norms). Criminal legal norm is the basis of its normativity. Structural components of normativity also have func- tions and principles of criminal law. Normativity of criminal law to the greatest extent re- flects its functionality as a regulator of social relations and is a mean of objectification of axiological nature of criminal law.