Господарсько-правове регулювання відносин неспроможності банків

Abstract

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано концепцію права неспроможності банків в Україні як підгалузі господарського права. Робота є першим комплексним дослідженням питань, які стосуються системної побудови процедур неспроможності банків у напрямі гармонізації з правилами здійснення господарської діяльності, загальних процедур банкрутства та стимулювання розвитку економіки. Обґрунтовано, що самостійність підгалузі права неспроможності банків у межах господарського права обумовлюється специфічним видом відносин, особливими джерелами їх правового регулювання, методами правового регулювання, принципами, особливим правовим режимом, специфічними підставами визнання правочинів недійсними та іншими системоутворювальними елементами. Аналізуються повноваження Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зроблено пропозиції з усунення проблемних аспектів процедур неспроможності банків. Визначаються такі напрями реформування правового регулювання неспроможності банків, як заміна поняття неплатоспроможності банку поняттям неспроможності банку; забезпечення сталої передачі сукупних фінансів неспроможної банківської установи (активів та пасивів) більш стабільному суб’єкту банківського ринку; запровадження рекомендацій Базельського комітету та директив ЄС щодо поняття слабкого банку тощо.

В диссертационном исследовании обоснована концепция права несостоятельности банков в Украине как подотрасли хозяйственного права. Работа является первым комплексным исследованием вопросов, касающихся системного построения процедур несостоятельности банков в направлении гармонизации с правилами осуществления хозяйственной деятельности, общих процедур банкротства и стимулирования развития экономики. Обосновано, что самостоятельность подотрасли права несостоятельности банков в рамках хозяйственного права обусловлена специфическим видом отношений, особыми источниками и методами их правового регулирования, принципами, особым правовым режимом, специфическими основаниями признания сделок недействительными и другими системообразующими элементами. Анализируются полномочия Национального банка Украины и Фонда гарантирования вкладов физических лиц и сделаны предложения по устранению проблемных аспектов процедур несостоятельности банков. Определены такие направления реформирования правового регулирования несостоятельности банков, как замена понятия неплатежеспособности банка понятием несостоятельности банка; обеспечение устойчивой передачи совокупных финансов несостоятельного банковского учреждения (активов и пассивов) более стабильному субъекту банковского рынка; введение рекомендаций Базельского комитета и директив ЕС относительно понятия слабого банка и др.

The dissertation contains scientific positions and scientifically substantiated conclusions in the field of the theory of economic law, which solve an important scientific problem of developing an integral theoretical and legal concept of the law of bank insolvency as a sub-branch of economic law. It is substantiated that autonomy in the field of bank insolvency based on economic law is conditioned by a specific type of relations, special sources of their legal regulation, methods of legal regulation, principles, special legal regime, specific grounds for recognition of transactions invalid and other system-forming elements. Relationship with the branch, maternal form of existence of law – the branch of economic law – allows you to conduct research and legal regulation of bank insolvency with tried and substantially valuable methodological tools. It is proposed to replace the concept of banking payment inability with the notion of bank insolvency, based on the content of the bankruptcy procedures, the breadth of the basic problems and insolvency of banks, the presence of problem bank, brought to the level of «non-return». The concept of revision of the bank’s insolvency mechanism based on ensuring the stable functioning of bank liabilities during the period of weakness, insolvency of the bank and its liquidation with the definition as a secondary objective of preserving the bank as an economic entity (restoration of its solvency) is substantiated. The necessity to allocate in the structure of state monetary and credit policy as a state economic policy the state policy for order to prevent insolvency of banks and to smooth out the consequences of recognition of banks as insolvent and their liquidation is substantiated. It is proposed to introduce restrictive measures in the legislation regarding foreign banking groups and, in particular, descended from an aggressor country that would form indirect obstacles to the possible shadow and unlawful behavior of these groups, namely: to provide the regulator with proper information that the functioning of such objects does not interfere with the development of competition in the financial and credit sector; contained additional criteria for providing refinancing and other support by the NBU only in extraordinary cases that do not endanger the economic security of Ukraine and do not worsen the functioning of banks with domestic capital. The approaches to introducing the recommendations of the Basel Committee and the EU Directives concerning the concept of a weak bank, which is more flexible and perspective for the possibility of restoring the bank solvency in comparison with the establishment of the legal status of the problem bank and insolvent bank, which are carried out by the NBU, are proposed. It is proposed to develop a mechanism of state rescue of troubled banks in direction to refuse from the confiscation mechanism regarding deposits of persons connected with the bank in favor of the transformation mechanism of the conversion of part of deposits and bond liabilities to bank capital, in order to achieve economically and legally balanced solution to the problems of insolvent systemically important banks.