Державна підтримка професійного спорту: нормативно-правовий аспект

Abstract

Конституція України закріпила обов’язок держави дбати про розвиток фізичної культури і спорту, що відповідно деталізовано на рівні галузевого законодавства. Українська держава бере участь у розвитку і підтримці професійного спорту, поряд з іншими напрямами фізкультурно-спортивної діяльності. У статті проаналізовано такі основні форми його державної підтримки: організаційну (включаючи, кадрову, матеріально-технічну, фінансово-господарську), правотворчу (нормативно-правову), правозастосовну, контрольно-координуючу та інші. Підтримка професійного спорту відбувається як на загальнонаціональному і локальному, так і на міжнародно-правовому рівнях регулювання. Так, державно-правове (насамперед, нормативно-правове) регулювання фізкультурно-спортивних відносин відбувається за участю значної кількості органів публічної влади в Україні (Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, а також Міністерства молоді та спорту України Державного комітету регуляторної політики України тощо). З початку 90-х рр. 20 ст. предмет їх регулювання у досліджуваній нами сфері становить, як правило, власне спортивна та фізкультурно-оздоровча діяльність. Приділено увагу Модельному закону про професійний спорт, прийнятому на рівні СНД 2007 р., де чітко регламентовано заходи державної підтримки професійного спорту; загальнодержавній цільовій програмі розвитку фізичної культури і спорту на 2012–2016 роки» і так далі. Автор погоджується, що основними причинами, що гальмують розвиток спорту в Україні, є недосконала нормативно-правова база регулювання спортивних правовідносин; відсутність необхідної інфраструктури для проведення міжнародних спортивних змагань; відсутність уніфікованих правил функціонування спортивних організацій тощо. Так, доцільним є запровадження спеціалізованих органів держави (спортивного омбудсмена; служби спортивної медицини), формування позитивної громадської думки про професійний спорт і його популяризація серед населення; заохочення спонсорства, меценатства і благодійності в сфері професійного спорту, вдосконалення науково-методологічного забезпечення державної підтримки професійного спорту тощо.

Конституция Украины закрепила обязанность государства заботиться о развитии физической культуры и спорта, что соответственно детализировано на уровне отраслевого законодательства. Украинское государство участвует в развитии и поддержке профессионального спорта, наряду с другими направлениями физкультурно-спортивной деятельности. В статье проанализированы следующие основные формы его государственной поддержки: организационная (включая, кадровую, материально-техническую, финансово-хозяйственную), правотворческая (нормативно-правовая), правоприменительная, контрольно-координирующая и другие. Поддержка профессионального спорта происходит как на общенациональном и местном, так и на международно-правовом уровнях регулирования. Так, государственно-правовое (прежде всего, нормативно-правовое) регулирование физкультурно-спортивных отношений происходит с участием значительного количества органов публичной власти в Украине (Президента Украины, Верховной Рады Украины, Кабинета Министров Украины, а также Министерства молодежи и спорта Украины, Государственного комитета регуляторной политики Украина и т.д.). С начала 90-х гг. 20 в. предмет их регулирования в исследуемой нами сфере составляет, как правило, собственно спортивная и физкультурно-оздоровительная деятельность. Уделено внимание Модельному закону о профессиональном спорте, принятом на уровне СНГ 2007, где четко регламентировано меры государственной поддержки профессионального спорта; общегосударственной целевой программе развития физической культуры и спорта на 2012-2016 годы» и так далее. Автор соглашается, что основными причинами, тормозящими развитие спорта в Украине, является несовершенная нормативно-правовая база регулирования спортивных правоотношений; отсутствие необходимой инфраструктуры для проведения международных спортивных соревнований; отсутствие унифицированных правил функционирования спортивных организаций. Так, целесообразным является введение специализированных органов государства (спортивного омбудсмена; службы спортивной медицины), формирования позитивного общественного мнения о профессиональном спорте и его популяризация среди населения; поощрения спонсорства, меценатства и благотворительности в сфере профессионального спорта, совершенствование научно-методологического обеспечения государственной поддержки профессионального спорта и тому подобное.

The Constitution of Ukraine has secured the covenants of the power of the attend about the development of physical culture and sports, which are more detailed on the level of legislation. Ukrainian state take care of the development and professional sports, the order of the highest levels of sports and cultural activities. The article has analyzed the Laws of Ukraine “On Physical Culture and Sport” (1993), “On the national olympic and paralympic sport and Ukraine’s reach sports in Ukraine” (2000), National doctrine of devel- oping physical culture and sports for 2012–2016, approved by Cabinet of the Ministry of Ukraine (2011), the Model Law on Professional Sport adopted by the Parliamentary Assembly of the member-states of the SND (2007). You can agree with the scientists and legislators who determine that the main cause of the identified deficiencies of the state management of physical culture and sports – underestimation of the management bodies of the social role of this type of activity. The main reasons for stumbling sports development in Ukraine to become: the regulatory framework of sports legal regulations is incomplete; absence of necessary infrastructure for carrying out international sports competitions; there are undefined rules of the function of sports organizations skinny. Have stats the following basic form of state power: organization (including personnel, material and technical, financial and state that), law-making (legal), legal and control. The professional training for sports is based on the national and local, as well as on the international legal regulation. There is a clear need for a more comprehensive regulatory framework, an order for organization and management, and scientific and methodological care for the sovereign professional education. So, importantly due to special authorities of the state (sports ombudsman; sports medicine service), the form of a positive community thought about professional sports and popularization in the middle of the population; Preferred sponsorship, patronage, and beneficence in the field of professional sports, too.