Структура добавленной стоимости и оптимизация налоговой базы

Abstract

Построение социально ориентированной рыночной экономики предусматривает регулирование двух показателей: величину добавленной стоимости и пропорции ее распределения в обществе. Вновь добавленная стоимость определяет эффективность функционирования экономики, а пропорции ее распределения – социальные стандарты в государстве. Структура добавленной стоимости до сих пор не имеет общепризнанной трактовки. В структуру добавленной стоимости безосновательно включаются лишние составляющие, которые искусственно увеличивают ее величину – налоговую базу НДС и цену товаров/услуг для конечных потребителей. Поскольку не определена структура добавленной стоимос- ти, НДС рассматривается отдельно от налогообложения ее составляющих. Такой подход не позволяет оптимизировать налогооблагаемую базу и ставки основных налогов. В статье обоснована структура добавленной стоимости, которая определяется суммой факторных доходов фирмы – фонда оплаты труда и прибыли, включающей предпринимательский доход, процент и ренту. Доля фонда оплаты труда в созданной добавленной стоимости дает числовую оценку степени социальной направленности экономики государства. Добавленная стоимость исчисляется как разница между стоимостью произведенных товаров и использованных материалов, сырья и начисленной амортизации. Добавленная стоимость и ее составляющие определяют основные объекты налогообложения, а, следовательно, и структуру налоговой системы. Добавленная стоимость является объектом налогообложения НДС, а ее составляющие определяют объекты налогообложения фонда оплаты труда и прибыли. В Украине фонд оплаты труда является базой единого социального взноса, а разница фонда оплаты труда и начисленного социального взноса является базой налога на доходы физических лиц. Объективная оценка величины добавленной стоимости позволяет определить базу трех основных налогов (НДС, на доходы физических лиц, на прибыль), единого социального взноса и существенно упростить их администрирование.

Побудова соціально орієнтованої ринкової економіки передбачає регулювання двох показників: величину доданої вартості і пропорції її розподілу в суспільстві. Знову додана вартість визначає ефективність функціонування економіки, а пропорції її розподілу – соціальні стандарти в державі. Структура доданої вартості до сих пір не має загальновизнаної трактування. У структуру доданої вартості безпідставно включаються зайві складники, які штучно збільшують її величину – податкову базу ПДВ і ціну товарів/послуг для кінцевих споживачів. Оскільки не визначена структура доданої вартості, ПДВ розглядається окремо від оподаткування її складників. Такий підхід не дозволяє оптимізувати базу оподаткування і ставки основних податків. У статті обґрунтована структура доданої вартості, яка визначається сумою факторних доходів фірми – фонду оплати праці і прибутку, що включає підприємницький дохід, відсоток і ренту. Частка фонду оплати праці у створеній доданій вартості дає числову оцінку ступеня соціальної спрямованості економіки держави. Додана вартість обчислюється як різниця між вартістю вироблених товарів і використаних матеріалів, сировини і нарахованої амортизації. Додана вартість і її складники визначають основні об’єкти оподаткування, а, отже, і структуру податкової системи. Додана вартість є об’єктом оподаткування ПДВ, а її складники визначають об’єкти оподаткування фонду оплати праці і прибутку. В Україні фонд оплати праці є базою єдиного соціального внеску, а різниця фонду оплати праці і нарахованого соціального внеску є базою податку на доходи фізичних осіб. Об’єктивна оцінка величини доданої вартості дозволяє визначити базу трьох основних податків (ПДВ, на доходи фізичних осіб, на прибуток), єдиного соціального внеску та істотно спростити їх адміністрування.

The construction of a socially oriented market economy involves the regulation of two indicators: the value added and the proportion of its distribution in society. The newly added value determines the efficiency of the functioning of the economy and the proportions of its distribution – social standards in the state. The value-added structure does not currently have a generally accepted interpretation. Value-added structure unreasonably includes unnecessary components that artificially increase its value – the tax base of VAT and the price of goods/services for end consumers. As the structure of value added is not defined, VAT is considered separately from the taxation of its components. This approach does not allow optimization of the tax base and basic tax rates. The article substantiates the value added structure, which is determined by the sum of factor income of the firm – payroll and profit, which includes entrepreneurial income, interest and rent. The share of the payroll in the value added creates a numerical estimate of the degree of social orientation of the state's economy. Value added is calculated as the difference between the cost of goods produced and those used in the production of materials and raw materials and accrued depreciation of equipment. Value added and its structure determine the main objects of taxation and therefore the structure of the tax system. Value added is subject to VAT and its components are determined by the payroll and income tax objects. In Ukraine the payroll is the basis of the single social contribution and the difference between the payroll and the accrued social contribution is the basis of the personal income tax. An objective assessment of the value added makes it possible to determine the base of the three basic taxes (VAT, personal income, profit) and the single social contribution base and significantly simplify their administration.