Економічні санкції : міжнародно-правові аспекти ефективності

Abstract

У статті досліджено сучасні міжнародно-правові аспекти ефективності застосування економічних санкцій. Зазначено, що питання введення міжнародних економічних санкцій займають найважливіше місце в процесі здійснення санкційного режиму. Констатовано, що підтримка миру й безпеки значною мірою залежить від наяв- ності загального розуміння того, коли застосування економічних санкцій легітимне, а його відсутність завжди загрожує ослабленням міжнародного правопорядку. Наголошено, що у зв’язку із цим під час прийняття рішення про введення міжнародних економічних санкцій необхідно виходити насамперед із того, щоб економічні санкції сприяли підтримці міжнародного миру й безпеки й були легітимними з боку положень Статуту ООН та інших норм міжнародного права. Зазначено, що істотною властивістю, що визначає зміст економічних санкцій і відріз- няє їх від інших, передбачених Статутом ООН примусових заходів, є досягнення цілей їх введення за допомогою надання впливу на економіку об’єкта санкцій, який може мати як всеосяжний, так і спрямований характер, стримуючи потенційні можливості об’єктів санкцій із розвитку певних галузей виробництва, економічної інфраструктури, обмежуючи товарообіг конкретних груп товарів та інвестиційний режим. Констатовано, що міжнародні економічні санкції розглядаються в міжнародній доктрині й практиці як обставини, що виключають відповідальність суб’єктів міжнародного права, які їх застосовують, незважаючи на те, що їх здійснення може вилитися в недотримання міжнародних зобов’язань щодо держави-правопорушника й заподіяти їй шкоду. Визначено, що санкційні повноваження Ради Безпеки ООН і Генеральної Асамблеї ООН взаємодоповнюють один одного та є складовими частинами санкційної компетенції ООН у цілому за явної переваги санкційних повноважень Ради Безпеки. Наголошено, що негативна тенденція, простежувана нині, полягає в невисокій оцінці санкційних режимів, і у зв’язку із цим ставиться під сумнів ефективність самого інструменту міжнародних санкцій. Досліджено питання реформування як Ради Безпеки ООН, так і ООН у цілому. Зазначено, що необхідність самого процесу реформування викликана значними змінами ситуації у світі в плані глобальної безпеки. Констатовано, що рушійною силою відповідних реформ повинні стати потреби реального світу. Визначено, що основним критерієм оцінки ефективності економічних санкцій визначаються співвідношення між дійсним результатом і тією метою, для досягнення якої вони були здійснені. Обґрунтовано, що підвищення ефективності економічних санкцій неможливе без реформування процесу введення, здійснення та закінчення санкційних режимів.