Шкворченко Наталія Миколаївна

Постійний URI для цього зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз відображається 1 - 18 з 18
  • Документ
    Робоча програма навчальної дисципліни Іноземна мова для професійної діяльності. Галузь знань 01 «Освіта/Педагогіка». Спеціальність 014.09 – «Середня освіта (Інформатика)». Освітня програма «Інформатика та програмування». Другий (магістерський) рівень
    (Одеса, 2024) Шкворченко, Наталія Миколаївна
    Дисципліна «Іноземна мова для професійної діяльності» надає змогу здобувачам другого ступеня вищої освіти оволодіти спрямовано на розвиток комунікативних компетентностей і навичок професійного спілкування та письма англійською мовою. Курс має на меті забезпечити вміння професійної міжособистісної взаємодії англійською мовою, розвинути ораторські навички, а також навички усної та письмової презентації результатів професійної діяльності грамотною англійською мовою.
  • Документ
    Силабус навчальної дисципліни Іноземна мова для професійної діяльності. Галузь знань 12 «Інформаційні технології». Спеціальність 125 «Кібербезпека та захист інформації». Освітня програма Кібербезпека. Другий (магістерський) рівень
    (Одеса, 2024) Шкворченко, Наталія Миколаївна
    Дисципліна «Іноземна мова для професійної діяльності» надає змогу здобувачам другого ступеня вищої освіти спрямована на розвиток комунікативних компетентностей і навичок професійного спілкування та письма англійською мовою. Курс має на меті забезпечити вміння професійної міжособистісної взаємодії англійською мовою, розвинути ораторські навички, а також навички усної та письмової презентації результатів професійної діяльності грамотною англійською мовою. Метою викладення дисципліни «Іноземна мова для професійної діяльності» є формування компетентності щодо ділової та професійної усної і письмової комунікації англійською мовою.
  • Документ
    Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Юридичний переклад основної іноземної мови» для студентів курсу денної форми навчання факультету лінгвістики та перекладу
    (Одеса : Міжнар. гуманітар. ун-т, 2024) Кабанцева, Надія Вікторівна; Першина, Любов Володимирівна; Шкворченко, Наталія Миколаївна
    Надані методичні вказівки містять рекомендації та опорний матеріал для самостійної роботи студентів 4 курсу факультету лінгвістики та перекладу з дисципліни «Юридичний переклад основної іноземної мови».
  • Документ
    Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Практичний курс основної іноземної мови» для студентів 1 курсу заочної форми навчання факультету лінгвістики та перекладу
    (Одеса : Міжнар. гуманітар. ун-т, 2024) Кабанцева, Надія Вікторівна; Шкворченко, Наталія Миколаївна; Рожелюк, Ірина Ярославівна
    Надані методичні вказівки містять рекомендації та опорний матеріал для самостійної роботи студентів 1 курсу факультету лінгвістики та перекладу з дисципліни «Практичний курс основної іноземної мови».
  • Документ
    Методичні рекомендації для дистанційного та самостійного навчання для студентів 1-го року навчання спеціальності «035» Філологія «The Article»
    (Одеса : Міжнар. Гуманітар. Ун-т, 2021) Шкворченко, Наталія Миколаївна; Дашкова, Катерина Василівна; Адамова, Ганна Володимирівна; Рожелюк, Ірина Ярославівна
    Методичні рекомендації складено відповідно до програми нормативної навчальної дисципліни «ПК ОІМ (англійська)» освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» напряму 035 «Філологія». Методичні рекомендації спрямовані на допомогу при підготовці до практичних занять, а також під час самостійного опрацювання теми або дистанційного навчання, з урахуванням усіх відповідних вимог. Методичні рекомендації складаються зі вступу, п’ятнадцяти тем та вправ після кожної теми. Методичні рекомендації призначено для студентів 1-го року навчання спеціальності 035 «Філологія» Міжнародного гуманітарного університету.
  • Документ
    The structure of socio-political discourse in the information-type society
    (2022) Talanova, Liudmyla H.; Shkvorchenko, Nataliia M.; Savchuk, Hanna V.; Zhaboruke, Irene A.; Dashkova, Kateryna V.
    The electorate is an integral participant in political discourse, therefore, in order to study the ways of a linguistic embodiment of its motivating intention, it is necessary, first of all, to find out the starting positions, that is, those discourse positions that are relevant for solving the goal of forming a discourse in a public environment. The novelty of the research is determined by the fact that the analysis of the representation in the language of the incentive intentions of representatives of society predetermines the necessity to clarify the specifics of the communicative role of a representative of the electorate in political discourse. The authors note that it becomes important to clarify the essence of the electoral segment of political discourse, which appears as an environment for the implementation of the incentive intention of ordinary citizens. The authors see the determination of the relationship between the concepts of communicative intention and strategy as an important component of the theoretical apparatus of the research. In particular, based on the study of the available linguistic interpretations of the intention and strategy, a theoretical position has been developed, which is the basis for further analysis of the actualisation of the incentive intention in the speech of the electorate. The practical significance of the study is due to the fact that the study of the specifics of the lingual implementation of incentive intentions in the electoral segment of political discourse is due to: the important role of political discourse in the life of society, the property of a representative of the electorate to turn from a passive recipient into an active participant in political discourse, the availability of innovative communication technologies for all citizens to indicate their position.
  • Документ
    Вербальна токсичність у публічних промовах політиків США, Великої Британії та України (зіставний ракурс)
    (2021) Шкворченко, Н. М.
    Статтю присвячено зіставному дослідженню диференційних маркерів вербальної токсичності у виступах американських, британських та українських політиків. Висловлювання політика є токсичними, якщо вони скеровані на руйнування переконань та уподобань опонента і мають шкідливі наслідки для його/її особистості або іміджу. До вербальних маркерів вираження токсичності відносимо експліковане використання політиком ідеологічних, національних, гендерних та інших висловлювань, які принижують особистість іншої (не обов’язково присутньої) людини і дискримінують її. Невербальні маркери вираження токсичності включають тональність мовлення (агресивна, голосна, швидка, вересклива, істерична, пафосна, утрирувана), вираз обличчя (перебільшена міміка, розширені очі, кривляння) і мову тіла (імпульсивні рухи рук і голови, напружена поза тіла, порушення соціальної дистанції). Контрастною рисою токсичної мовленнєвої поведінки американських політиків є дискримінуючи расистські і сексистські висловлювання, які концептуально пов’язані з рухами #BlackLivesMatter і #MeToo. Токсичність британських політиків пов’язується із темами міграції та євроскептицизму (Brexit), англійського націоналізму (Scotxit, NI-xit), а також із відмовою британського принца Гаррі та його дружини Меган Маркл від королівських обов’язків (Megxit) і виникненням у зв’язку з цим новим для британського пабліку дискурсом расизму. Контрастність токсичності тематичних зон в українській політиці визначається національно-патріотичним блоком проблем, які стосуються незалежності України від Росії, мовної політики та корупції. Спільним для політичних дискурсів США, Великої Британії та України є агресивно емоційний тип токсичних політиків (Дональд Трамп, Найджел Фараж, Олег Ляшко), промови яких визначаються конфліктними стратегіями з використанням тактик звинувачення й образи опонента, а також агресивною тональністю мовлення, перебільшеним виразом обличчя і використанням імпульсивних рухів рук і голови, які увиразнюють їх токсичний імідж.
  • Документ
    Токсичний політичний дискурс у США й Україні : когнітивно-дискурсивні контрасти
    (2021) Шкворченко, Н. М.
    Статтю присвячено зіставному дослідженню когнітивно-дискурсивних контрастів токсичних політичних дискурсів у США й Україні. Токсичність – це сприйняття поведінки політичної фігури, яка завдає моральної шкоди або дискримінує адресата, характеризуєтьсярадикальною спрямованістю поглядів політиків і суспільно значущих осіб у праву або ліву сторону і є результатом приписування атрибута "токсичний" представникам протилежної соціально-політичної групи. Висловлювання політика є токсичними, якщо вони скеровані на руйнування переконань та уподобань опонента і мають шкідливі наслідки для його/її особистості або іміджу. Матеріалом дослідження слугували відеозаписи виступів американських (Donald Trump, Sarah Palin, Rush Limbaugh, Glenn Beck, Ann Coulter) та українських (Ірина Геращенко, Олег Ляшко, Ірина Фаріон, Ілля Кива, Олексій Гончаренко) політиків, яким у медіа приписано ознаку «токсичний». Мета дослідження – визначити спільні та відмінні засоби вербального та невербального вираження токсичності в промовах політиків США та України. До вербальних маркерів вираження токсичності відносимо експліковане використання політиком ідеологічних, національних, гендерних та інших висловлювань, які принижують особистість іншої людини і дискримінують її. Невербальні маркери вираження токсичності включають манеру говоріння політика (агресивна, голосна, швидка, вересклива, істерична, пафосна, утрирувана) та його міміку і рухи (напружені рухи і поза, стиснуті кулаки, імпульсивні рухи рук і голови, перебільшені рухи тіла і міміка, розширені очі, кривляння). Контрастною рисою токсичної мовленнєвої поведінки американських політиків є дискримінуючі расистські та сексистські висловлювання, які концептуально пов’язані із рухами #BlackLivesMatter та #MeToo і експлікують ідеологічну та гендерну токсичні тематичні зони. Токсичність тематичних зон в українській політиці не торкається гендерних проблем, але для неї також є конфліктним блок ідеологічних національнопатріотичних концептів («Україна понад усе», «Україна не Росія», «колоніальний статус», «мовне питання»). Спільним для політичних дискурсів США та України є агресивно-емоційний тип токсичних політиків, мовлення яких характеризується конфліктними тактиками звинувачення та образи опонента, а також активним залученням імпульсивних рухів рук і голови, перебільшеної міміки й агресивної манери говоріння для кінесичного посилення вербальної токсичності.
  • Документ
    Токсична політична комунікація у США, Великій Британії й Україні (контрастивний аспект)
    (2021) Шкворченко, Н. М.
    Статтю присвячено визначенню дискурсивних контрастів токсичної політичної комунікації у США, Великій Британії й Україні. Об’єкт дослідження – політичні дискурси США, Великої Британії й України, предмет аналізу – контрастивне моделювання токсичної політичної комунікації у зазначених дискурсах. Під токсичною політичною комунікацією розуміється такий тип взаємодії, який характеризується високим ступенем агресивної (вербальної та/або невербальної) поведінки різних учасників політичного дискурсу, що завдає моральної шкоди або дискримінує опонента за расою, національністю або гендером, внаслідок чого такого політика (політиків) сприймають і потім визначають як токсичного (токсичних). Модель токсичної політичної комунікації включає семантичний, вербальний, невербальний, екстралінгвальний рівні та є основою порівняння (tertium comparationis) у двобічному зіставленні різнорівневих засобів вираження токсичності в американському, британському й українському політичних дискурсах. До вербальних маркерів токсичності у мовленні політиків належать наявність словесної агресії (буллінг, обзивання, загроза, розпалювання страху, расові образи) з використанням тактик газлайтінга і незв’язаної мови, підроблена емоційність за допомогою голосу і жестів / мови тіла з метою заплутати слухача, а також невиражених змістів, які лише маються на увазі або опускаються (імпліцитна токсичність). Дискурсивними контрастами токсичної політичної комунікації є дискримінація за ознакою раси (BlackLivesMatter) або гендеру (MeToo) (США); міграція і євроскептицизм (Brexit), англійський націоналізм (Scotxit, NI-xit), відмова принца Гаррі та його дружини Меган Маркл від виконання королівських обов’язків (Megxit) (Велика Британія); територіальний і політичний суверенітет («незалежність»), мовне питання («Двомовність»), національна ідея («Армія. Мова. Віра») (Україна). Перспективною є розробка дискурс-портретів токсичних політиків у різних лінгвокультурах / дискурсах із урахуванням мотиваційних настанов, маніпулятивних механізмів впливу на різні види аудиторії, стратегій і тактик лінгвального вираження токсичності із включеними жестовими та мімічними компонентами.
  • Документ
    The Linguistic Realisation of “Pandemic” Concept in Contemporary English
    (2022) Shkvorchenko, Nataliia; Pershyna, Liubov; Sharapanovska, Yuliia; Adamova, Hanna; Leontiev, Oleksandr
    A concept can be treated in two different ways: as a linguistic-cognitive phenomenon and a cultural one. The components of the conceptual system are perceived as individual signals created while reflecting information about this world. The purpose of the paper is to compare, analyse and classify the linguistic structure of the concept of "pandemic" in the modern English language. The concept of “pandemic” is socially important as a key element included in the linguistic picture of the world of almost every language nowadays. The concept of pandemic comprises various nominative units: different grammatical forms of the word “pandemic”, phrases with the word “pandemic”, synonyms to the word “pandemic”, pandemic-related words. The research methodology consists of selection of cognitive classification features and further ranking their brightness by the frequency principle. The concept of pandemic was analysed according to the combination of the following linguistic methods: acquisition, computer analysis, quantitative method, induction and deduction. The first stage of the research included grammatical analysis of the empirical material. In the second stage of the research neologisms (new words), new meanings of the existing words and new collocations were found. The research has proved the recent changes in the structure and perception of the concept of "pandemic" in the contemporary English language. The vocabulary of the English language has been, on the one hand, enriched while, on the other hand, has narrowed the meanings of some particular words. Further research is prospective as the concept of the pandemic still tends to be enriche.
  • Документ
    Репрезентація токсичного іміджу політика в медійному просторі США, Великої Британії й України
    (2021) Шкворченко, Н. М.
    Статтю присвячено визначенню культурно специфічних рис репрезентації токсичного іміджу політика в медійному просторі США, Великої Британії й України. Об’єкт дослідження – медіадискурси США, Великої Британії та України, предмет аналізу – культурно специфічні (вербальні, невербальні, екстралінгвальні) формивираження токсичності як компоненти іміджу сучасних американських, британських таукраїнських політиків. Під токсичним іміджем розуміється такий емоційно забарвленний образ політика в медіа, поведінка та висловлювання якого скеровані на дискримінацію адресата і є результатом сприйняття такого політика, як правило, представниками протилежної соціально-політичної групи. До вербальних форм вираження токсичності (вербальні токсини) зараховуємо расистські, націоналістські, ксенофобські, сексистські та інші дискримінуючі (розділяючі) висловлювання, що принижують особистість політичного опонента і завдають йому психологічної та/або іміджевої шкоди. Невербальні форми вираження токсичності поділяємо на просодичні та жестово-мімічні форми, до яких належать агресивна, уїдлива, принизливо-заступницька, пафосна тональність мовлення, жестикуляція, яка порушує особистісні межі співрозмовника, перебільшена міміка. До екстралінгвальних форм зараховуємо кольорову гаму, символіку, одяг, місце, підбір музики та ін., які посилюють пошкоджуючий ефект дій/висловлювань політика, якого в медіа визначають як токсичного. Культурно специфічні риси репрезентації токсичного іміджу сучасніх американських, британських та українських політиків визначаються актуальними для кожної з країн інформаційними аджендами: електоральна боротьба Трамп vs. Байден (США), вихід з Євросоюзу (Велика Британія), боротьба з корупцією (Україна). Спільним для трьох дискурсів є агресивно-емоційний тип токсичного політика, виступи якого характеризуються нанесенням психологічної шкоди опоненту через пряму образу, використанням імпульсивних рухів рук, голови, тіла, перебільшеною мімікою і схильністю до театралізації.
  • Документ
    Лінгводискурсивна модель токсичної політичної комунікації в медіасередовищах США, Великої Британії й України
    (2021) Шкворченко, Н. М.
    Статтю присвячено побудові лінгводискурсивної моделі токсичної політичної комунікації та визначенню дискурсивних контрастів у медійних середовищах США, Великої Британії та України. Під токсичною політичною комунікацією розуміється такий тип взаємодії, який характеризується високим ступенем агресивної (вербальної та/або невербальної) поведінки різних учасників политичного дискурсу, яка завдає моральної шкоди або дискримінує опонента за расою, національністю або гендером, внаслідок чого такого політика (політиків) сприймають і потім визначають як токсичного (токсичних). Модель токсичної політичної комунікації враховує в межах адресантно-адресатного ланцюга механізми дискурсивного вираження токсичності (токсичне висловлення/вчинок/жест), модуси розгортання токсичного ефекту (прямий, непрямий, опосередкований), механізми сприйняття й формування іміджу політика (токсичний vs. позитивний) в медіасередовищах відповідних країн. До вербальних форм вираження токсичності відносимо расистські, націоналістські, ксенофобські, сексистські та інші дискримінуючі висловлення, що принижують особистість політичного опонента і завдають йому психологічної та/або іміджевої шкоди. Невербальні форми вираження токсичності поділяємо на просодичні та жестово-мімчні форми, до яких належить агресивна, уїдлива, принизливо-заступницька, пафосна тональність мовлення, жестикуляція, яка порушує особистісні межі співрозмовника, перебільшена міміка. До екстралінгвальних форм відносимо кольорову гаму, символіку, одяг, місце, підбір музики та ін., які посилюють пошкоджуючий ефект дій/висловлень політика, якого у медіа визначають як токсичного. Дискурсивні контрасти токсичної політичної комунікації в медіасередовищах США, Великої Британії й України визначаються актуальними для кожної з країн інформаційними подіями, наприклад, RACISM & INTOLERANCE TOWARDS IMMIGRANTS (США), PARTYGATE(Велика Британія), ЗРАДА (Україна) та ін. Спільним для трьох дискурсів є агресивно-емоційний тип токсичного політика, висловлення/меседжі якого характеризуються нанесенням психологічної шкоди опоненту через пряму дискредитацію, або опосередкованих моральних збитків неприсутнім третім особам/суспільству.
  • Документ
    The pragmatic aspects of english euphemisms and dysphemism's of the social media political discourse
    (2011) Shkvorchenko, Nataliia; Ostapchuk, Iryna; Shuliak, Iryna; Bondarenko, Tetiana; Serebrianska, Iryna
    The article aims to gain insight into the pragmatics and algorithms of the useof English euphemisms and dysphemisms in political discourse and promulgated in social media. The research methods are based on the socially-oriented approach to the analysis of discourse, politeness theory, and principles of linguistic pragmatics; the consideration of theoretical aspects involves the use of inductive and deductive methods; the use of semantic-stylistic and semantic-component methods of analysis allows to establish the semantic components of euphemisms and dysphemisms.
  • Документ
    Linguistic and gender peculiarities of english political discourse
    (Editura universitaria, 2020) Shkvorchenko, Nataliia
    Political discourse is a type of language related to the sphere of politics and to speaking in a certain situational context, and is aimed at achieving a particular pragmaticsemantic outcome using verbal or non-verbal means of expressiveness. Within this discourse a new system of values (social, socio-political), as well as a system of diverse ideas and views is created. One of the most important functions of political discourse is that of persuasion and political propaganda. Grammatical, morphological and syntactic means play an important role in achieving the communicative goals of political discourse. Political discourse has a number of peculiarities depending on the politician’s gender, that can be traced in the stylistic, lexical, syntactic, cultural-social, grammatical characteristics of the discourse elements.
  • Документ
    Linguistic approaches and modern communication technologies in political discourses in Europe and the USA (contrastive aspect )
    (2021) Shkvorchenko, Nataliia; Cherniaieva, Irina; Petlyuchenko, Nataliia
    In this study, we analyze the political discourse of the United States and Europe in terms of linguistic approaches. Among the methods we use are systemic, structural, functional, content analysis, discourse analysis and thesaurus method. Its application took place within the theory of discourse. The study found that the main difference between the political discourses of Europe and the United States are the forms and means ofcommunication, the formats of their distribution and the massive indicators of inclusion of the population (recipient of political discourse) in the communicative interaction. The difference is also the centralization and the levels at which the discourse develops. For example, the focus of political rhetoric on the institution of the U.S. presidency makes the presidential speech a reflection of public opinion. This is not typical of European countries, as pluralism of opinion is widespread there, communication takes place at local, regional, national, and supranational level. In addition, the European identity is in the process of being deeded. However, both discourses have in common the commitment to the values of democracy, but they manifest themselves differently.
  • Документ
    Modern Technologies and Applications of ICT in the Training Process of Teachers-Philologists
    (2020) Shkvorchenko, N. M.; Berkeshchuk, I. S.; Shcherbak, I. V.; Masytska, T. E.; Chornyi, I. V.
    he use of online technology of an experimental, gaming, competitive nature helps unite the virtual context and the acquisition of analytical skills in an environment, where personal communication is impossible, and the learning process requires high-quality preparation and understanding of the level of acquisition of speech skills. Studies show that within the conditions of distance learning of language and literature teachers (philologists), special difficulties are caused by the study of new technologies related to speech practice, stylistics, text creation; the reason for this is the insufficient number of group and heuristic activities, work in pairs, lack of sufficient speech practice of high communicative and intellectual level. Online quizzes as a technology of competition, games aims to increase the register, level and intensity of communication; they can potentially overcome the lack of authentic communication and academic traditions in the training of philologists. The purpose of this study is to show the prospects for the use of modern information and computer technologies. Intensive informatization of the educational process has its own organizational specifics: the willingness and availability of technical capabilities not only for students - philologists, but also for the teaching staff of universities and administrations. The condition for successful informatization is the ability of teachers to effectively use all available potential. The study focuses on the use and scope, difficulties in implementing information and communication technologies, and separate competitive interactive forms in higher education of language and literature teachers in terms of distance education.
  • Документ
    Токсичные информационные контенты в политической коммуникации США, Великобритании и Украины
    (2021) Шкворченко, Наталия
    Исследование посвящено определению контрастных черт токсичных информационных контен- тов в политической коммуникации США, Великобритании и Украины. Под токсичным информационным контен- том понимается содержание выступления любого публичного лица, в том числе политика, эксплицирующее нена- вистные, агрессивные или оскорбительные выражения, задевающие расу, национальность или гендер адресата. К вербальным маркерам токсичности в речи политиков относятся наличие двойных стандартов, обман, словесная агрессия (буллинг, обзывание, угроза, разжигание страха, расовые оскорбления «слово на Н», «кунг-флю»), невы- полненные обещания и ложные надежды с использованием тактик газлайтинга и несвязанной речи, поддельная эмоциональность с помощью голоса и жестов/языка тела с целью запутать слушателя, а также то, что не говорит- ся, но подразумевается или опускается (имплицитная токсичность). Контрастными токсичными информационными контентами в выступлениях политиков являются дискриминация по признаку расы (BlackLivesMatter) или гендера (MeToo) (США), миграция и евроскептицизм (Brexit), английский национализм (Scotxit, NI-xit), отказ принца Гарри и его жены Меган Маркл от выполнения королевских обязанностей (Megxit) (Великобритания), территориальный и политический суверенитет («незалежність»), языковой вопрос («двомовність»), националь- ная идея («Армія. Мова. Віра») (Украина).