Одеський лінгвістичний вісник. - 2019. - Випуск 13.
Постійний URI для цього зібрання
Переглянути
Нові надходження
Документ Інтенсивність сполучуваності лексико-семантичних груп прикметників з лексико-семантичними групами іменників в англійськомовному художньому дискурсі(ПП "Фенікс", 2019) Данилович, Оксана; Данилович, О. Д.; Danylovych, O. D.Статтю присвячено вивченню семантичної сполучуваності прикметників з іменниками в англійськомовному художньому дискурсі. Дана мета передбачає встановлення та аналіз чинників, які впливають на сполучуваність. Розглядаються мовні, позамовні чинники, художній дискурс. Об’єктом дослідження є семантична сполучуваність прикметників з іменниками у художньому дискурсі, предметом дослідження – статистично значущі зв’язки на семантичному рівні. В нашому дослідженні було використано статистичний метод, зокрема: критерій хі-квадрат, який показує наявність чи відсутність зв’язку. Таким чином було виділено стандартні елементи контекстуальних наборів ЛСГ прикметників. Коефіцієнт К вказує на силу (інтенсивність) зв’язків. За його допомогою зв’язки діляться на сильні, середні та слабкі. В дослідженні проаналізовано статистично значущі зв’язки, які утворюють ЛСГ прикметників з ЛСГ іменників. Детально було розглянуто сильні зв’язки та досліджено фактори, які впливають на силу зв’язку. Виділення стандартних зв’язків для кожної ЛСГ прикметників дало можливість встановити особливості даних зв’язків для ХД. Переважання впливу мовного фактору зумовлює сильний зв’язок, хоча він і не вважається характерним чи має специфічну рису, яка притаманна ХД, хоча саме ці ознаки виділяються як ЛСГ прикметників ʺВік, часʺ з ЛСГ іменників ʺВідрізки часу, доби, періоду, пори рокуʺ, ʺЗа географічним положеннямʺ з ʺГеографічні об’єкти, адміністративні одиниціʺ, ʺПросторова оцінка щодо протяжності, відстані, тривалостіʺ з ʺВідрізки часу, доби, періоду, пори рокуʺ, ʺПросторова оцінка щодо протяжності, відстані, тривалостіʺ з ʺВідрізки часу, доби, періоду, пори рокуʺ, ʺЗа складом, матеріалом об’єктаʺ з ʺНеживі предмети, речі, механізмиʺ. На силу зв’язку впливають як лінгвістичні чинники, так і потреби, вимоги ХД. Було виділено зв’язки, які характерні для ХД: ЛСГ прикметників ʺКолір та яскравістьʺ з ЛСГ іменників ʺЧастини тілаʺ, ʺЗовнішність людиниʺ з ʺЧастини тілаʺ, ознаки одягу за кольором та матеріалом, ʺТемператураʺ з ʺПриродні явищаʺ. Специфічність сполучуваності прикметників з іменниками на семантичному рівні визначається не тільки мовними та позамовними чинниками, але також і впливом ХД.Документ Formal and functional specificities of the interruption-repairs in speech interaction(ПП "Фенікс", 2019) Kyrychenko, Tetiana; Kyrychenko, T.; Кириченко, ТатьянаУ статті досліджено явище перебивання як репаратури в сучасному англомовному діалогічному дискурсі. Досліджено перебивання-репаратури у ракурсі їхніх формальних та функціональних характеристик. Представлено методологію дослідження, що складається з методу інтерпретації тексту, контекстуального, функціонального та семантичного методу, спрямованих на вивчення мовленнєвої реалізації перебивання-репаратури в різноманітних комунікативних ситуаціях. Встановлено, що перебивання-репаратури можуть мати різноманітні форми: виправлення, повторення (повні або часткові), що-запити, перефрази, питання-перепити, явне визнання нерозуміння, прохання підтвердити правильність бачення ситуації, гіпотези або переконання. Запропоновано основні види перебивань-репаратур в залежності від їхніх функціональних особливостей: корекція / виправлення, прохання прояснення, пояснення та доповнення / деталізація відповідно до потреб комуніканта, який перебиває свого партнера. Отримані результати показують, що основна модель перебивання-репаратури може бути зображена таким чином: виникнення необхідності репаратури – репаратура – реакція на репаратуру. Згідно з результатами дослідження, перебивання-репаратури посилюються феноменом другої репліки, що відображає реакцію адресата мовлення та передає семантику згоди, заперечення, припущення, розкриття, спростування, обґрунтування або відмови. Проведене дослідження підтверджує, що перебивання-репаратура допомагає подолати комунікативні невдачі та когнітивний дисонанс, що є ключем до продуктивної й успішної комунікативної взаємодії. Перспективи дослідження полягають у подальшому вивченні вікових характеристик перебивання та їхніх невербальних засобів, а також стратегій і тактик, які застосовуються при реагуванні на перебивання мовлення, що дозволить детальніше вивчити фактор адресата.Документ Особливості реалізації стратегії дискредитації в англомовному дитячому авторитарному дискурсі(ПП "Фенікс", 2019) Пахаренко, Анастасія; Пахаренко, А.; Pakharenko, Anastasiia;Стаття представляє результати дискурсивного аналізу конфронтаційної дискурсивної стратегії дискредитації в англомовному дитячому авторитарному дискурсі. Останній розглядається як поле утілення комунікативної діяльності дитини. Особистість дитини проходить процес становлення за рахунок наслідування прикладу дорослих та однолітків навколо себе, а також шляхом експериментування з арсеналом лінгвістичних засобів та техніками їх застосування задля встановлення міжособистісного контролю у межах свого дискурсивного оточення. Виходячи з особливостей здійснення впливу, який дитина-мовець намагається чинити на адресата з метою змусити його діяти відповідно до її бажань та замислів, розглянуто стратегію дискредитації в англомовному дитячому авторитарному дискурсі. Дискредитація постулюється у роботі як макромовленнєвий акт, який ґрунтується на підриві авторитету мовця та применшенні його значущості у комунікативній взаємодії. Необхідною передумовою актуалізації стратегії є публічність, що обумовлено спрямованістю на реакцію слухача – прямого/непрямого адресата комунікації. Дискредитація мовця є актом руйнації його іміджу, під час якого активується категорія неввічливості, що відносить його до сфери оцінного впливу. Проведене дослідження уможливило виокремлення тактики нанесення образи, глузування та применшення чеснот співрозмовника при реалізації стратегії дискредитації. Їх імплементація відбувається шляхом чинення авторитарною дитиною впливу на прямого чи непрямого адресата. На мовленнєвому рівні успішності намірів мовця сприяють маркери негативної оцінки (прикметники, порівняння, вокативи), іронічна/саркастична тональність спілкування, питальні риторичні конструкції/вигуки та конструкції вираження категорії умовного стану. Закладені у дитинстві навички вербального дискредитування співрозмовника знаходять свій розвиток у подальшому становленні дитини як особистості.Документ Англомовні тексти з елементами притчевості (xiii-хіv ст.): синергетичний підхід(ПП "Фенікс", 2019) Пільгуй, Наталія; Pilgui, Natalia; Пільгуй, Н.; Pilgui, Natalia N.У науковій статті наводяться перші результати дослідження англомовної притчі у діахронічному аспекті з синергетичної точки зору. Дослідження розпочато з епохи Середньовіччя, проілюстровано і проаналізовано перші англомовні тексти з елементами притчевості, які датуються XIII-ХІV ст. Наукова розвідка спирається на історичні події, конкретних письменників та їх індивідуальний стиль, під впливом яких відбувався розвиток притчі у самостійний тип тексту та дискурсу. Визначено, що у цей період складно виокремити англомовну притчу в окремий жанр літератури того часу, проте автентична англомовна притча впевнено функціонувала як метатекст у великих текстах епохи Середньовіччя. Спостерігалося декілька притчевих контекстів в одному тексті. У статті унаочнюються результати дослідження і наводяться приклади текстів певної епохи. Виокремлено загальні стилістичні та синергетичні характеристики досліджених текстів і представлено їх класифікацію за тематичним групами: засудження негативних людських рис, відносини Бога і людства, розтлумачення духовної істини і моральних цінностей. З синергетичної точки зору, тематичні групи є тематичними атракторами, які сприяють розвитку й існуванню зі своїм функціоналом метатекстам з елементами притчевості. Дослідження англомовних текстів з елементами притчевості дозволило ідентифікувати низку стильових прийомів і стильових рис. Відзначено, що прозова та віршована форма, а також риторичний та логіко-експресивний стиль є стильовими атракторами притчі епохи Середньовіччя. Результати наукової праці визначають широкі перспективи подальшого дослідження, зокрема дослідження англомовної притчі в діахронії с позиції синергетики, аналіз та порівняння текстів наступних століть з систематизацією їх загальних та специфічних рис.Документ Hashtags as a special type of the internet discourse(ПП "Фенікс", 2019) Shkvorchenko, Nataliia; Shkvorchenko, Nataliia M.; Shkvorchenko, N. M.; Шкворченко, Н. М.; Koltsova, Juliia; Koltsova, Juliia Ye.; Koltsova, J.Інтернет-комунікація та Інтернет-дискурс є предметом вивчення багатьох дисциплін: соціології, психології, менеджменту, риторики, журналістики та деяких інших. Інтернет-дискурс уможливлює миттєву передачу інформації незалежно від відстані та географічного розташування. Величезна віртуальна область Інтернету пропонує користувачеві широкий спектр платформ: медіа, блоги, інформаційні сайти, кіно, література, вікі-проекти, магазини і аукціони, рекламні, платіжні та пошукові системи, електронна пошта, чати, форуми, месенджери, соціальні мережі, радіо, телебачення, інформаційні портали тощо. Інтернет-комунікація характеризується такими особливостями: 1) поліфонія; 2) гіпертекстові та інтерактивні можливості мережі; 3) анонімність і віддаленість. Інтернет-дискурс, як і будь-який інший тип дискурсу, характеризується рядом структурних і лексико-граматичних особливостей. Хештег - це мітка для змісту. Це допомагає іншим користувачам, які цікавляться певною темою, швидко знайти вміст по тій самій темі. Люди використовують хештеги в своїх повідомленнях у Instagram та Twitter, але наразі ще недостатньо знань про їх реальний зміст і для чого вони використовуються. Згідно з його структурою, хештегом може бути одне слово, абревіатура, винайдена комбінація букв і цифр, або фраза. Якщо це фраза, між словами не може бути пробілів. Всі букви та цифри повинні працювати разом без пробілів у хештезі. Неможливо мати знаки пунктуації або символи у хештезі (окрім символу # на початку). Числа дозволені, але необхідно мати хоча б одну букву з цифрами - хештеги не можуть складатися виключно з чисел. За своїм значенням хештег може бути пов'язаний з великою кількістю різноманітних тем: приватне життя, особистісні особливості, природа, свята, події, діяльність, емоції, подорожі та багато інших.Документ The concept of milky way in linguosemiotic and narrative interpretation(ПП "Фенікс", 2019) Volkova, Svitlana; Volkova, Svitlana V.; Volkova, S.; Volkova, S.V.; Волкова, Світлана; ;Статтю присвячено семіотично-наративному аналізу способів актуалізації концепту ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ у художньому тексті. Вирішення поставленого завдання у лінгвосеміотичному й наративному ключі одночасно передбачало інтеграцію методів лінгвокультурологічного, етнокультурного, міфологічного й лінгвостилістичного аналізу. У роботі доведено, що все у світі взаємопов’язанеб всі професи, що відбуваються у природі тим чи іншим способом відтворюються у мові та мисленні. У статті провокується ідея іконічного відтворення форми об’єктів реальності, а також їхнього сенсу, мовою тексту засобом аранжування синтаксичних конструкцій на лексичному рівні і наративними способами (циклічність, повтори) на наративному. Ґрунтуючись на культурологічних і етнокультурних знаннях про чумацький шлях і прикладами його маніфестації в різних етнокультурах (до прикладу, вишиванка в українській культурі, або змія як символ Творця в амеріндіанській), у статті стверджується, що Чумацький Шлях є не просто знак у небі, що його філософія є глибшою, а символіка – ширшою, оскільки він символізує поєднання доріг, які мають точку перетину. Отже, Чумацький Шлях – це шлях до іншого (нового) світу, а його знаковість полягає в тому, що він є символом Поєднання, Балансу і Щастя. Зроблено висновок, що розгляд зазначеної проблеми у фокусі лінгвосеміотичної й наративної перспектив уможливлює аналіз будь-якого концепту, актуалізованого в художньому тексті мовними індикаторами. Застосування семіотично-наративного підходу до вивчення феномену концепту ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ уможливив його аналіз не тільки, як космічне тіло, а й об’єкт, що символізує зв’язок двох світів і дорогу в Новий світ, що знаходить своє вербальне й невербальне втілення в різних наративах.Документ Стилістичне навантаження демінутивів у поезії Тараса Шевченка(ПП "Фенікс", 2019) Андрєєва, Тетяна; Andreyeva, T.; Andreyeva, Tetiana М.У статті представлено результати стилістичного аналізу демінутивів у поезії Тараса Шевченка. У роботі подано параметризацію таких понять, як ʺдемінутивністьʺ та ʺдемінутивиʺ. Дериваційна трансформація твірного слова у напрямку формування демінутива не супроводжується видозміною його денотативного значення, однак у такий спосіб вноситься досить суттєва емоційно-оцінна інформація, яка часто має не менш важливе значення, ніж поняттєва. Крім позначення малості, демінутиви також сигналізують про емоції мовця, що виникають як результат оцінювання певних рис об’єкта, як омовлення факту особистого ставлення адресанта або ж детермінуються ситуацією мовлення, а також – з метою створення експресивного фону. Багато емотивно-оцінних суфіксів вносять до семантики слова позитивну авторську оцінку. Наявність одиниць із демінутивними суфіксами маркує текст наближеністю до розмовного звучання. Репрезентуючи категорію демінутивності, зменшувально-пестливі суфікси належать до засобів, за допомогою яких здійснюється актуалізація національної специфіки української мови. Використання в мовленнєвій практиці українців зменшено-пестливих утворень як інвентаря одиниць поетизації світу є абсолютно закономірним. Демінутивні одиниці у поезії Т. Шевченка використано доволі часто. У праці здійснена інвентаризація зменшувально-пестливих суфіксів, з якими функціонують досліджувані деривати. Визначена їхня продуктивність. Установлено, що левова частка слів аналізованого типу припадає на іменники. Найбільша їхня кількість утворилася за допомогою суфікса -оньк-/-еньк-. Другою за чисельністю є група демінутивів із суфіксом -к-. Решта груп нечисленні. Зʼясовані стилістичні ефекти, до яких приводить використання того чи іншого демінутива. Визначено, що найчастіше вживання слів аналізованого типу втілює функціонально-семантичну, комунікативно-прагматичну категорію інтимізації.Документ Гіперконцепт європейськість у дзеркалі фреймового аналізу (на матеріалі промов українських політичних діячів)(ПП "Фенікс", 2019) Голубовська, Ірина; Голубовська, І. О.; Golubovska, I. O.; Харитонова, Дар’я; Харитонова, Д. І.The present study is devoted to the investigation of the semantic content and axiological characteristics of hyperconcept EUROPEANNESS in the modern Ukrainian political linguoculture. Without any doubt the hyperconcept in focus might be qualified as one of the most important concepts of the contemporary Ukrainian institutional political discourse. In the institutional political discourse hyperconcept EUROPEANNESS сomes up as the universal, status and ideologically engaged phenomenon that could be looked upon as a specific Ukrainian world-view constant, which plays a role of a powerful idiologeme in our political times and actually determines Ukrainian social and political reality. It creates a peculiar ideal and virtual space of Ukrainians’ existence, outlining the norms and the rules of the proper behaviour in the civil society both for the ordinary people and circles of administrative power in the context of Western model of democratic society. The frame-slot analysis has shown that the hyperconcept EUROPEANNESS is realized by the individually oriented hypoconcept DESIRE TO BE FREE. It led to the implementation of socially oriented hypoconcepts, such as LIBERTY, DEMOCRACY, REFORMS and STANDARDS. With the help of contextual analysis it was shown that socially oriented hypoconcepts possess the estimative component, that gives grounds for qualifying them in the terms of evaluative concepts: safety, welfare, well-being, justice, equality and dignity. The frame-slot analysis had confirmed the fact of partial lack of European realities and values in the contemporary Ukrainian society. However, for the Ukrainians they appear to be a dream and an ideal, a natural desire and a sort of motivation for the better life, which might be only achieved on the way of radical changes in the structure and axiological content of the Ukrainian state.Документ Синхронний та діахронний аспекти мовної енантіосемії(ПП "Фенікс", 2019) Колісниченко, Тетяна; Колісниченко, Тетяна; Колісниченко, T.У системі мови феномен протилежності компонентів лексичного значенні в семантичній структурі лексеми відомий в лінгвістиці як енантіосемія. Мета нашої статті – розглянути синхронічний та діахронічний аспекти мовної енантіосемії та представити кореляцію компонентів у лексичному значенні енантіосем у системі англійської мови. Об’єктом дослідження виступають енантіосеми, які в залежності від дискурсу можуть актуалізувати протилежні компоненти значення зареєстровані в їх семантичній структурі. Актуальність дослідження зумовлено необхідністю дослідження системних відношень у сфері енантіосемії. Теоретико-методологічну основу дослідження складають праці присвячені різним аспектам енантіосемії, що внесли значний внесок у вивчення явища енантіосемії, яке в лінгвістиці трактується неоднозначно, що зумовлює використання наряду з терміном енантіосемія інших термінів. Лексичні одиниці у системі мови знаходяться у різноманітних відношеннях (подібності, протилежності тощо). Енантіосемія – складний феномен, який давно виступає об’єктом вивчення лінгвістичної науки, проте до сих пір аналізуються лиш окремі якості енантіосемії і, в основному, на межі з іншими лінгвістичними явищами. Критичний аналіз основних публікацій щодо статусу енантіосемії у лінгвістиці дозволяють зробити певний висновок щодо її лексикологічного статусу серед інших категорій. Ми пропонуємо розглядати енантіосемію як лексико-семантичну категорію спрямовану не лише на вираження опозиційності компонентів лексичного значення слова та семантичну поляризацію конотативних значень залежно від інтенцій автора та регістру дискурсу, а також як «абсорбування» екстра-семантичних значень в залежності від функціональної семантики енантіосеми.Документ Zum sprachwechsel in der zeitgenössischen ʺmigrationsliteraturʺ slawisch-russischer provenienz(ПП "Фенікс", 2019) Trepte, Hans-ChristianГоловною темою статті є міграційна література, написана німецькою мовою переважно письменниками слов'яно-російського походження. Мова, а також перемикання мови в літературі є важливою проблемою в емігрантській літературі, в міграційній літературі та літературі біженців. Більшість авторів з покоління дітей / онуків мігрантів, які пишуть німецькою мовою, не ігнорують мову своїх батьків / бабусь і дідусів, навіть не в надзвичайних випадках заперечення своїх сімейних коренів. Нові мови, на яких написані ці літературні тексти, часто вважаються корисним інструментом для вираження недозволених або заборонених проблем. Використовуючи німецьку мову, такі види творів часто можуть опинитися на землі нічийній землі між мовами, культурами та літературами; часто оцінюються як міжкультурні або гібридні тексти. Бі- та багатомовність розглядаються як істотні умови для ефективної інтеграції, як свідомий вибір, що генерує рідкісні, подвійні або множинні ідентичності. Часто можна спостерігати цікаві мовні взаємодії, гру слів та дотепності. Літературні персонажі в цих текстах часто ідентифікуються або асоціюються зі своїми авторами, як особливий тип прийому чи стратегії читання під впливом посилених слідів у текстах. Криза біженців є ще одним викликом згадуваної літературної теми трансформації та спадкоємності як для письменників, так і для (літературних) вчених.Документ Теоретико-методологические основы исследования флуктуации эмоционально-прагматическогопотенциала речемышления и мыследействия человека(ПП "Фенікс", 2019) Калита, Алла; Kalyta, Alla; Клименюк, Александр; Klymenjuk, O.V.; Klimenjuk, A.V.В статье с позиций энергетической теории речи изложены логика и результаты теоретической разработки методологических основ лингвистических междисциплинарных экспериментальных исследований качественных и количественных закономерностей актуализации эмоционально-прагматического потенциала в процессах саморазвития речемышления и мыследействия человека. На основе универсальной модели саморазвития указанных процессов обосновано поэтапную логику построения сетки координат (эмоциональный потенциал – прагматический потенциал – время саморазвития процесса) для графического моделирования и математической обработки энерго-динамических характеристик протекания актов речемышления и мыследействия в духовной сфере индивида. Показаны возможности построения в полученных координатах одного и более структур-аттракторов, а также изменения масштабов их рассмотрения, пригодность модели для рассмотрения структур-аттракторов, точки бифуркации (концепты) которых могут иметь любую природу и любой уровень абстракции. Очерчены широкие перспективы применения рассмотренной модели для изучения психо-энергетических процессов речемышления и мыследействия индивида.