Філософські аспекти імплементації толерантності в діалогічну взаємодію суб’єктів освітньо-культурного простору

Abstract

У статті розкриваються концептуальні аспекти інтеграції толерантності в діалогічну взаємодію суб’єктів культурно-освітнього простору. У безлічі досліджень тих чи інших сторін толерантності, в її описових характеристиках, інтерпретаціях, з’ясуваннях сутності переважає фрагментарність, ідентифікація з іншими феноменами та явищами, не концептуалізовано зв’язок із діалогом. Автор визначає потенціал діалогу як способу особистісного зростання, в якому толерантність постає атрибутом збагачення діалогу особистісними смислами діалогічності і природним прагненням до саморозвитку, безпеки, найвищих цінностей. Експлікована і доведена необхідність урахування в дослідженнях толерантності та в імплементації у діалогічну взаємодію homo educandus контекстуальності, духовно-моральної спрямованості та інституціональності.

В статье раскрываются концептуальные аспекты интеграции толерантности в диалогическое взаимодействие субъектов культурно-образовательного пространства. В многочисленных исследованиях толерантности, в ее описательных характеристиках, интерпретациях, выяснениях сущности преобладает фрагментарность, идентификация с иными феноменами и явлениями, не концептуализирована связь с диалогом. Автор определяет потенциал диалога как способа личностного роста, в котором толерантность становится атрибутом обогащения диалога личностными смыслами диалогичности и природным желанием саморазвития, безопасности, наивысших ценностей. Эксплицирована и доказана необходимость учета в исследованиях толерантности и в имплементации в диалогическое взаимодействие homo educandus контекстуальности, духовно-моральной направленности, институциональности.

In the article the conceptual aspects of tolerance integration into the dialogical interaction of cultural-educational space’s subjects are revealed. In numerous researches of tolerance, in its descriptive characteristics, interpretations, clarification of its essence the fragmentation and the identification with other phenomena and actions are dominating; the connection with dialogue has not been conceptualized. The author defines the potential of dialogue as the way of the personal growth where the tolerance becomes the attribute of the dialogue enrichment with personality senses and natural strive for self-development, security and highest values. The necessity of considering in tolerance researches and the introduction of the contextuality, spiritual-moral orientation, institualization into the homo educandus dialogical interaction have been explicated and justified.