Щодо визначення поняття ФОП як суб’єкта цивільного права

Abstract

У статті визначається, що розвиток ринкової економіки зумовив появу нових соціальних зв’язків, які вимагають правового регулювання. Як регулятор цих цивільних зв’язків виступає цивільне право. Отже, цивільні зв’язки є цивільно-правовими відносинами, які, у свою чергу, складаються з елементів – суб’єктів та об’єктів правовідносин. Суб’єктом права є індивід або організація, що володіють закріпленим у законі комплексом прав та обов’язків і здатні вступати у правові відносини. Найбільш часто використовується розподіл суб’єктів права на фізичних осіб і юридичних осіб. Громадяни (фізичні особи) є природними суб’єктами права, вони виникли й існують незалежно від належності до певних форм політичних товариств. На противагу цій категорії суб’єктів виступають юридичні особи (організації), які являють собою штучні суб’єкти й можуть існувати тільки там, де існує право. Це підтверджується також і моментом виникнення цих двох категорій суб’єктів, і моментом припинення їхньої правоздатності. Фізична особа-підприємець визначається як суб’єкт підприємництва. Вивчення суб’єкта підприємницької діяльності передбачає попереднє пізнання статусу суб’єкта цивільного права, правовий режим якого повністю поширюється й на суб’єкта підприємницької діяльності. Іншими словами, перш ніж стати суб’єктом підприємницької діяльності, особа є суб’єктом цивільного права. Пропонується таке визначення поняття: фізична особа-підприємець – це дієздатна фізична особа, зареєстрована в установленому порядку в статусі фізичної особи-підприємця без статусу юридичної особи, яка здійснює на свій ризик і під свою майнову відповідальність самостійну, професійну, підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку від такої діяльності, має певні права й обов’язки, обумовлені підприємницькою діяльністю.

The article states that the development of a market economy has led to the emergence of new social bonds that require legal regulation. Civil law acts as a regulator of these civil relations. Thus, civil relations are civil-law relations, which in turn consist of elements-subjects and objects of legal relations. The subject of the law is an individual or organization, possessing a set of rights and obligations enshrined in the law and capable of entering into legal relations. The most commonly used is the distribution of legal entities for individuals and legal entities. Citizens (individuals) are natural subjects of law, they arose and exist regardless of belonging to certain forms of political societies. In contrast to this category of entities are legal entities (organizations) that are artificial entities and can only exist where there is a right. This is also confirmed by the moment of emergence of these two categories of subjects and the moment of termination of their legal capacity. An entrepreneur is defined as a business entity. The study of a business entity involves prior knowledge of the status of a civil law entity, the legal regime of which fully extends to the business entity. In other words, before becoming a business entity, a person is a subject of civil law. The following definition of the term “natural person entrepreneur” is proposed – is a capable natural person, registered in the established order in the status of a natural personentrepreneur without the status of a legal entity, which carries out at his own risk and responsibility under his own responsibility independent, professional, business activity, in order to obtain profit from such activities, has certain rights and obligations, due to entrepreneurial activity.