Щодо питання про понятійне розрізнення академічності й академізму

Abstract

У статті представлено авторський погляд на вжиток у філософії понять «академізм», «академічність» з опорою на поняття перетвореної форми в Б. Новікова й М. Мамардашвілі та діалектику прогресу і регресу у викладі В. Босенка. Актуальність звернення до проблеми випливає з необхідності вітчизняної освіти і науки відповідати на докорінні зміни й виклики, що відбуваються в цих сферах людської діяльності. Суть питання, яке порушується в статті, полягає в потребі розрізнення понять «академізм», «академічність» як складників одного процесу творення наукового знання. Це необхідно з огляду на діалектичну складність самого цього процесу, у якому невіддільно переплетені прогресивні та регресивні моменти та які потрібно виділяти й розуміти для побудови цілеспрямованої та осмисленої діяльності в науці й освіті. Пропонується розглядати академізм як явище, що відповідає регресивному, консервативному моментові цього процесу, а академічність – як те, що відповідає прогресивному. При цьому ототожнення прогресу й регресу з, відповідно, позитивними чи негативними сторонами уникається. Означена проблема ілюструється показовими епізодами з історії організацій, так чи інакше пов’язаних із першопочатковим поняттям академії. Автор звертає увагу на неоднозначності в практиці, власне, платонівської Академії, Французької академії та так званого кола Стефана Ґеорґе. Для останніх двох організацій характерною рисою є те, що їхня основа створювалася з осередків, які вважали себе спадкоємцями традицій Академії Платона. При цьому в статті підкреслюється, що ці традиції, суворо кажучи, теж були творчістю таких осередків, адже достеменно структура й порядок занять у платонівській Академії не відомі, та й сама Академія не могла протягом усього часу свого існування залишатися незмінною, щоб давати усталений зразок для наслідування. Відповідно до цього, одна й та сама структура – Академія Платона, що трактувалася як беззаперечно позитивне явище, могла бути використана для втілення будь-яких намірів її послідовників, що й наводиться в статті. Це є ще однією обставиною, що обґрунтовує висунуту ідею про уточнення слововжитку термінів академічності й академізму, особливо прикладаючи їх до неакадемічних форм продукування наукового знання.

This article presents author's viewpoint to the use of notions “academism” and “academical” in philosophy based on the notion “converted form” by B. Novikov and M. Mamardashvili and dialectics of progress and regress by V. Bosenko. Actuality of this problem is based on the necessity for domestic education and science to meet the changes and challenges happening in this field of mankind's activity. The substance of article's issue lies in the need to distinguish between “academism” and “academical” as parts of the knowledge generation process. It is required according to dialectical complexity of this process, which intertwines progressive and regressive moments, so it is mandatory to distinguish and understand them in the practical and conscious activity in science and education. It is proposed to understand academical as a progressive moment and academism as a regressive. By that, the reduction of progress and regress to positive or negative moments is avoided. This problem is illustrated by the demonstrational episodes from the history of organizations concerned with the original notion of academy. Author takes notice on the ambiguity of practice in Plato’s Academy, French Academy, the George-Kreis. For the latter two organizations it is typical that their basis was created by the organizations which identified themselves as successors of Plato’s Academy traditions. It is highlighted in this article that these traditions were, strictly speaking, created by these organizations, because the proper structure and order of lessons at Plato’s academy still unknown. Moreover, Academy itself couldn't stay unchanged for all its existence to give an example for successors. According to that, structure of Plato’s Academy was interpreted as undoubted positive thing, which was used to fulfil goals of its successors, even pointedly negative. This circumstance argues for the proposed idea to clarify the usage of notions “academism” and “academical”, especially concerning non-academical forms of scientific knowledge generation.