Реалізм екранної культури як реакція на віртуалізацію повсякденного життя

Abstract

У статі здійснено дослідження сучасних стратегій екранної культури, спрямованих на створення реалістичного зображення. Виявлено і проаналізовано два основних напрями, серед яких стратегія ілюзорного реалізму – принцип «оживлення» віртуальності. Визначено, що стратегії властиве поєднання фантастичних історій і об’єктів із певними реалістичними аспектами: логічністю фізичних дій, реальними повсякденними деталями, фізичною унікальністю й емоційністю поведінки персонажів. Інша загальна стратегія – це стратегія культурної критики, яка використовує ситуативний реалізм і нейтральний документальній погляд. Визначено, що принципом стратегії культурної критики є не здійснення візуальних маніпуляцій, а зображення реальності такою, якою вона є. Зазначено, що використання такого принципу пов’язано з тим, що культурна критика є відповіддю на тотальну віртуалізацію повсякденного життя.

В статье проведено исследование современных стратегий экранной культуры, направленных на создание реалистичного изображения. Выявлены и проанализированы два основных направления. Одним из них является стратегия иллюзорного реализма – принцип «оживления» виртуальности. Определено, что эта стратегия отличается сочетанием фантастических историй и объектов с определенными реалистичными аспектами: логичностью физических действий, реальными повседневными деталями, физической уникальностью и эмоциональностью поведения персонажей. Другая общая стратегия – это стратегия культурной критики, которая использует ситуативный реализм и нейтральный документальной взгляд. Определено, что принципом стратегии культурной критики является не осуществление визуальных манипуляций, а передача реальности такой, какой она есть. Отмечено, что использование этого принципа связано с тем, что культурная критика является ответом на тотальную виртуализацию повседневной жизни.

The article investigates the strategies of contemporary screen culture aimed to creating a realistic image. Two main directions were identified and analyzed. One of these directions is the strategy of illusory realism – the principle of “animating” virtuality. The article determines that this strategy is achieved by combining fantastic stories and objects with certain realistic aspects: the logic of physical actions, real everyday details, the physical uniqueness and emotionality of human behavior. Another contemporary strategy is a strategy of cultural critique that uses situational realism and a neutral documentary view. The article determines that the principle of the strategy of cultural criticism is not the implementation of visual manipulations, but the transfer of reality as it is. The article notes that the use of this principle is due to the fact that cultural criticism is the answer to the total virtualization of everyday life.