Філософські аспекти діалогічного розгортання взаємодії природи і людини

Abstract

У статті з точки зору філософії проаналізовано потенціал і можливості діалогу, який представлено як ціннісно-смислову взаємодію людини і природи. Доведено, що формати тлумачення діалогічної взаємодії, які не вкладають у зміст діалогу інформативно-екзистенціальну складову, не здатні залучити природу як окремий компонент світобудови до сфери етики. За допомогою аналізу історичних особливостей відносин у системі «людина – природа» підтверджена актуальність не тільки необхідності діалогічного сприйняття природного світу, а й поширення його предметного поля принципово важливими для кожної людини питаннями, що мають змінити ідеологічні і морально-ціннісні засади відносин. На основі філософського виміру функціонування системи «людина – природа» доведено, що одними лише зверненнями та науковими доказами деструктивної діяльності людини неможливо подолати споживацьке, мотиваційно-прагматичне ставлення до природи та припинити екологічну кризу. Визначено головні концепти і проблеми, які слід інтегрувати в тематику діалогів щодо природи.

В статье с точки зрения философии проанализированы потенциал и возможности диалога, который представлен как ценностно-смысловое взаимодействие человека и природы. Доказано, что форматы толкования диалогического взаимодействия, которые не вкладывают в содержание диалога информативно-экзистенциальную составляющую, не способны включить природу в сферу этики. С помощью анализа исторических особенностей отношений в системе «человек – природа» подтверждена актуальность не только необходимости диалогического восприятия природного мира, а и расширения его предметного поля принципиально важными для каждого человека вопросами, которые должны сменить идеологические и морально-ценностные основания отношений. На основе философского измерения функционирования системы «человек – природа» доказано, что только одними обращениями и научными доказательствами деструктивной деятельности человека невозможно преодолеть потребительское, мотивационно-прагматическое отношение к природе и преодолеть экологический кризис. Определены главные концепты и проблемы, которые следует интегрировать в тематику диалогов о природе.

It is analyzed in the article from the philosophic point of view the potential and possibility of a dialogue that is presented as a value-sense interaction of a man and nature. It is proved that the formats of interpretation of dialogical interaction that are not put into the context of a dialogue the informative-existential component, cannot include nature into the sphere of ethics, with the help of analyze of historical peculiarities of relation in the system of «man-nature» it is confirmed the urgency not only the necessity of dialogical perception of natural world but also broadening its subjective field by principle important for each man questions that should change ideological and moralvalue bases of relations. On the basis of philosophic dimension of functioning of the system «man-nature» it is proved that only using and scientific proves of destructive activity of a man cannot overcome consumer, motivation-pragmatic attitude towards nature and overcome ecological crisis. It is identified the main concepts and problems that should be integrated into the subject area of dialogues about nature.