Можно ли сфотографировать материю? дискуссия в треугольнике Богданов – Плеханов –Ленин и её современное значение

Abstract

У статті реконструйована дискусія про категорію «матерія» в російській соціал-демократії початку ХХ ст., головними учасниками якої виступили Г .В.Плеханов, О.О. Богданов і В.І. Ленін. Ідейним тлом для виникнення дискусії були процеси в європейському соціал-демократичному русі. Її чільні представники в Німеччині висловлювалися на користь того, що марксизм є соціальне вчення, сумісним з різними філософськими поглядами. Цей ідейний контекст склався в процесі перетворення німецької соціал-демократії на частину істеблішменту. Відкриття в науці цього часу (в першу чергу, пов’язані з подільністю атому) стимулювали їх філософське осмислення. В цей процес включилися неокантіанці і позитивісти (махісти і емпіріокритики). Лівих інтелектуалів в працях останніх приваблювало врахування головної ролі практики в пізнанні. Легітимізувала філософські пошуки настанова Ф. Енгельса, згідно з якою матеріалізм мусить змінювати свою форму з кожним великим відкриттям в природознавстві. Серед російських соціал-демократів найбільш яскравим філософським талантом був О.Богданов, який обґрунтовував позицію емпіріомонізму. Виникла ситуація, коли на порядок денний міг стати фундаментальний перегляд усього марксистського вчення. Це вчення на той момент було не лише інтелектуальним фактором, але і способом легітимації партійної влади. В керівних колах російської демократії виник спротив цій загрозі, який очолив на перших порах Плеханов. В дискусіях на перший план висунулася філософська категорія «матерія». Показано, що «гносологічний підхід» до визначення матерії у Плеханова і Леніна суперечливо поєднувався з неявними онтологічними передумовами. Свідомість у цьому випадку натуралізувалася і індивідуалізувалася. Богданов виходив з соціальних передумов філософських категорій, вважаючи практичним корелятом категорії матерії всезагальну працю. Але він одночасно розглядав цю категорію як фетиш індивідуальної свідомості в капіталістичному суспільстві. В радянський час ця дискусія була фальсифікована з метою підтримання громадянського культу Леніна. Зараз вона набула нового значення у зв’язку з актуалізацією у світовій філософії онтологічної проблематики. Показано антиномічність теорії матерії, якої неможливо уникнути, але яка, незважаючи на це, виконує незамінні евристичні функції в сучасній культурі.

The article reconstructed discussion on the category of “matter” in Russian social democracy at the beginning of the twentieth century, which main participants were G.V. Plekhanov, A.A. Bogdanov and V.I. Lenin. The ide- ological background for the discussion was the processes in the European social democratic movement. Its leading representatives in Germany spoke in favor of the fact that Marxism is a social doctrine compatible with different philosophical views. This ideological context developed in the process of transforming the German Social-Democracy into a part of the establishment. Discoveries in science at the time (primarily related to the divisibility of the atom) stimulated their philosophical understanding. Neo-Kantians and positivists (Machists and empiriocritics) joined this process. Left-wing intellectuals in the works of the latter were attracted by the consideration of the main role of practice in cognition. F. Engels's instruction according to which materialism must change its form with each great discovery in natural science legitimized philosophical searches. Among the Russian Social Democrats, the most striking philosophical talent was A. Bogdanov, who substantiated the position of empiriomonism. There was a situation when a fundamental revision of all Marxist teaching could be on the agenda. This doctrine at that time was not only an intellectual factor, but also a way to legitimize party power. In the ruling circles of Russian democracy there was resistance to this threat, which was initially led by Plekhanov. In the discussions, the philosophical category of “matter” came to the fore. It is shown that the “epistemological approach” to definition of mat- ter by Plekhanov and Lenin was contradictory combined with implicit ontological premises. Both authors characterized the theory of matter by objectivity. Consciousness in this case was naturalized and individualized. Bogdanov proceeded from social prerequisites of philosophical categories, considering universal Labor to be a practical correlate of the category of matter. He simultaneously regarded this category as a fetish of individualistic consciousness in a capitalist society. In Soviet times, this discussion was falsified in order to maintain civic cult of Lenin. Now it has acquired a new meaning in connection with the actualization of ontological issues in the global philosophy. The unavoidable antinomy of the theory of matter was shown, which, despite of this, performs irreplaceable heuristic functions in modern culture.