Attempt of annexation the Crimea and maritime administration: legal aspects of asymmetric response

Abstract

У даній статті автором проаналізовано окремі системні проблеми адміністрування української морської індустрії, які безпосередньо впливають на шляхи і засоби асиметричного реагування на виклики, пов’язані зі спробою анексії Криму Російською Федерацією. Приділяється увага невизначеності відносин підпорядкування між відповідними органами державної влади України, прозорості та ефективності державного портового контролю та загрозі втрати прапорів. Досліджуються питання вибору між Паризьким меморандумом та Чорноморським меморандумом про контроль державою порту. Автор відзначає, що українське морське законодавство та законодавство у сфері внутрішнього водного транспорту залишаються застарілими та неефективними, що призводить до постійного зменшення кількості суден під українським прапором. Це також супроводжується прогалиною у правовому забезпеченні режиму територіального моря та континентального шельфу, у зв’язку з чим останніми роками практично не було вжито заходів для захисту національних інтересів у цих морських просторах. Звертається увага на недостатність зусиль з наближення законодавства відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Автором також порушуються питання рибальства в Азовському морі. Наголошено на негативних наслідках дії Угоди з питань рибальства в Азовському морі, підписаної між Україною та Російською Федерацією у 1993 році, та необґрунтованих діях української влади в її рамках. Автор підсумовує, що більшість адміністративних проблем українського морського сектору ще далекі від вирішення, що негативно впливає на наслідки кримської кризи.