До питання про демаркацію понять «картина світу», «світогляд» та «образ світу»

Abstract

У статті з урахуванням традицій вітчизняного наукового обігу аналізуються та розмежовуються поняття «картина світу», «внутрішня картина світу», «образ світу», «світогляд», які функціонують як синонімічні терміни для позначення уявлень людини про навколишню дійсність та визначення розуміння нею свого місця і призначення у ній. Розрізнення цих понять є нагальним завданням для наукового співтовариства, оскільки термінологічна синонімія ускладнює порозуміння та позбавляє наукові дослідження чіткості формулювань.Поняття «картина світу» висвітлюється як таке, що фіксує пізнавально-теоретичну основу уявлень певної епохи, охоплює собою велике коло когерентних поглядів і переконань та є підґрунтям формування аксіологічних регуляторів і мотиваторів поведінки окремих особистостей. Картина світу як вона втілюється на рівні окремої людської особистості, яка формує своє розуміння світу на основі власних та здобутих в готовому вигляді знань, усвідомлених та позасвідомих чинників, визначається терміном «внутрішня картина світу». Термін «образ світу» використовується для позначення формування «картини світу» на особистісному рівні, ним фіксується усвідомлена її особистісна репрезентація. Терміном «світогляд» позначається система уявлень людини про світ та її особисте місце в ньому, у якій важливим складником структури є ціннісно-мотиваційні регулятори людської поведінки. Поняття «картина світу» фіксує пізнавально-теоретичну основу уявлень певної епохи та є неперсоніфікованим утворенням, хоча й таким, що існує на особистісному рівні. Поняття «світогляд» позначає ті погляди і переконання, які є особистісним надбанням, хоча й таким, що екстрапольоване та тісно пов’язане із онтологічними, гносеологічними вимірами людського буття у певному соціокультурному середовищі. Демаркація визначених понять є шляхом до повноти розуміння тем та проблем, які ними позначаються, що є важливим завданням гуманітарних студій ХХІ ст. у контексті окреслення вихідних підвалин сучасної синергетично-еволюційної картини світу.The article referring to the literature and taking into account the traditions of national scientific notion analyzes and distinguishes the concepts of “picture of the world”, “inner picture of the world”, “image of the world”, “worldview”, which function as synonymous terms to denote human perceptions of reality and to define their understanding of their place and purpose in it. Distinguishing between these concepts is an urgent task for the scientific community, as terminological synonymy complicates understanding and deprives research of clarity of formulation. The concept of “picture of the world” is highlighted as meaning the existing in a certain era vision and understanding of the world on the basis of scientific and theoretical knowledge, covers a wide range of coherent views and beliefs and is the basis for forming of axiological regulators and motivators of individuals’ behaviors. The picture of the world exists at the level of an individual human personality, which forms their understanding of the world on the basis of their own and acquired knowledge is denoted by the term “inner picture of the world”. The term “image of the world” is used to designate the formation of the “image of the world” at a personal level and is used to fix the acknowledged personal respresentation of it. The term “worldview” refers to a system of human ideas about the world and their personal place in it, in which the value-motivational regulators of human behavior are an important component of the structure. The concept of “picture of the world” captures the worldview beliefs that are driven by scientific and theoretical achievements in a particular era, and is an impersonal formation, although one that exists on a personal level. The term “worldview” refers to those views and beliefs that are personal property, although extrapolated and closely related to the ontological, epistemological dimensions of human existence in a particular socio-cultural environment. The demarcation of certain concepts is a way to a full understanding of the themes and issues they affect, which is an important task of humanitarian studies of the XXI century in the context of outlining the original foundations of the modern synergetic-evolutionary picture of the world.