Сенсуалізм Дж. Берклі в контексті сучасної філософії й науки

Abstract

У статті розглядається суттєва для сучасної філософії та науки проблема – проблема самоспоглядання й переоцінки хибності або істинності сенсуалістичної практики згідно з основоположним філософським баченням Дж. Берклі. Адже філософ ставить перед собою мету з’ясувати, як саме ми сприймаємо за допомогою зору відстань, величину та положення об’єктів, розглянути, в чому полягає різниця між ідеями зору й торкання, визначити, чи існує ідея, спільна для обох цих відчуттів. Дж. Берклі, вивчаючи всі ці питання, які розглядалися до цього вченими в галузі оптики, дає на них набагато глибші й фундаментальніші відповіді, що спочатку руйнують і перевертають наше вузьке, але загальноприйняте розуміння нашої чуттєвості. Філософ вступає в дискурс з ученими-оптиками, які намагаються пояснити, що люди вимірюють і оцінюють відстань до предмета завдяки куту розходження променів. Він повністю відкидає цю теорію як пояснення чи як причину. Дж. Берклі намагається спростувати наявність променів у природі, спростовує твердження, що саме кути розходження променів дають нам змогу оцінити відстань.

В статье рассматривается существенная для современной философии и науки проблема – проблема самосозерцания и переоценки ложности или истинности сенсуалистической практики согласно основополагающего философского видения Дж. Беркли. Ведь философ ставит перед собой цель выяснить, каким образом мы воспринимаем с помощью зрения расстояние, величину и положение объектов, рассмотреть, в чем разница между идеями зрения и касания, установить, существует ли идея, общая для этих двух чувств. Дж. Беркли, изучая все эти вопросы, которые рассматривались учеными в отрасли оптики, дает на них фундаментальные ответы, что сначала разрушают и переворачивают наше узкое, но общепринятое понимание нашей чувствительности. Философ вступает в дискуссию с учеными-оптиками, пытающимися объяснить, что люди измеряют и оценивают расстояние к предмету благодаря углу расхождения лучей. Конечно, расстояние не может восприниматься само собой, потому что не есть по своей природе воспринятым, очевидно, что существует еще какая-то идея, воспринимающаяся в акте зрения и служащая средством введения в наш дух или рассудок идеи расстояния. Значит, так как эти углы и линии сами по себе не воспринимаются зрением, отсюда выходит, что дух не с помощью них судит о расстоянии.

An essential and modern philosophy and science problem is being considered: the problem of introspection and re-assessment of truth and falsity of sensualistic practices, according to the fundamental philosophical views of J. Berkley. The philosopher aims to find out how we perceive by sight distance, size and position of objects, to consider what the difference between the ideas of sight and touch, and, whatever there is an idea common the both these feelings. J. Berkley, considering all the issues, discussed by scientists in the field of optics, gives them much more deeper and fundamental answers , which at first destroy and overthrow our narrow, but generally accepted understanding of sensuality. The philosopher enters into discourse with scientists-optics who try to explain that people measure and estimate distance to a subject through an angle of rays divergence. He completely rejects this theory as the explanation of how and why. J. Berkley tries to deny the presence of rays in the nature, and denies the allegation that difference angles of rays allow us to estimate distance. It would be ridiculous to assume that a child, an idiot, or a dog measures angle of rays to conclude distance. We do not ever do it as well. Of course, distance cannot be taken by itself, because it is by its nature not perceived, it is clear that there exists another idea, accepted in the act of vision which serves as mean of introduction to our spirit or sense the idea of distance. So, as these angles and lines themselves are not perceived by vision, it turns out that the spirit judges about distance not by them. But here J. Berkley indicates that behind our experience there are always these feelings existing near distance estimation, and perceived by us by looking at the subject on large or small distances and telling us about distance itself.